Татьяна Гонченко — о вере в людей на румынском примере

Главред сайта 061.ua Татьяна Гонченко, которая после свадьбы отправилась с мужем автостопом в Румынию, описала на своей страничке в Facebook несколько добрых историй из путешествия.

А зараз буде пост доброти. Висаджує нас значить водій Мар’ян зі свого фургончика за декілька кілометрів від Бухареста (далі не їхав). Майже стемніло. Холодно. Траса. Місцевих грошей у нас немає — не встигли наміняти. Телефони сіли ще вчора. Голодні. В дорозі 2,5 доби. Критично запізнюємось на ночівлю. І ніхто не зупиняється, щоб довезти вже нас ті кілька довбаних кілометрів.

Аж тут ніби з-під землі виростає жіночка. ‘Англійською говорите?’ — питає. (це тут рідкість, більшість людей знають румунську і всьо).

Розпитала, куди нам треба, довела до зупинки, піймала нам бусик, заплатила за наш проїзд 6 лей (36 гривень), розповіла водію, де нас треба висадити і пішла собі.

А по приїзду так само нізвідки нам трапилась англомовна місцева пара, яка довела до потрібної вулиці та дала подзвонити по мобілці власникам житла.

І все-таки подорожі — найшвидший спосіб повірити в людство, ніколи не перестану це повторювати 🙂 Добраніч!

Читать на Facebook…