Чому запорізькі суди досі мають радянські назви?

0 Поділилося 289 Перегляди

Здається, що запорізькі суди декомунізація обійшла стороною. Однак, як виявилося, така сама доля спіткала усю судову систему в Україні. Наразі декомунізація “зависла” в повітрі, через постійні зміни концепцій об’єднання судів. Суди, планують об’єднувати з метою їх збільшення, умовно кажучи – укрупнення. Про це журналісти “Форпост” поспілкувалися з експертом.

Ще в 2017 році було видано УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №451/2017 “Про реорганізацію місцевих загальних судів“. Та наказ так і лишився наказом, а реформа не була доведена до кінця:

“Реформа децентралізації передбачала, і передбачає, декілька складових. Одна з них, це мінімізація кількості державних органів в зв’язку з укрупненням територій. Наприклад, райдержадміністрацій. Така ж саме доля чекає і суди. Судова реформа передбачає укрупнення судів. Зокрема замість 28 районних, міських та міськрайонних в Запорізькій області має бути створено 8 (принаймні на сьогодні, в окремі періоди їх було 5). При цьому першочергово завершення цієї частини реформи передбачалося, ще в 17-18 роках. Таким чином, з метою економії бюджетних коштів, не проводилася декомунізація. Навіщо перейменовувати Куйбишевський районний суд, переробляти печатки, документи тощо, якщо через пів року він взагалі мав увійти до складу нового об’єднаного суду. Але з цілої низки причин об’єднання не відбулося, реформу загальмували, а про декомунізацію просто забули”, – коментує юрист, депутат фракції “Європейська Солідарність” в Запорізькій обласній раді Сергій Лишенко.

Так, в Запорізькій області згідно з указом №451/2017 мало бути створено:

  • Василівський окружний суд, до яко б увійшли Василівський та Михайлівський районні суди;
  • Вільнянський – Вільнянський та Новомиколаївський суди;
  • Енергодарський – Енергодарський, Великобілозерський та Кам’янсько-Дніпровський;
  • Мелітопольський окружний суд – Мелітопольський, Веселівський, Мелітопольський районний та Якимівський;
  • Оріхівський окружний суд – Гуляйпільський та Оріхівський;
  • Пологівський окружний суд – Більмацький, Пологівський та Розівський;
  • Приморський окружний суд – Приазовський та Приморський;
  • Токмацький окружний суд – Токмацький, Токмацький районний та Чернігівський суди.

Якщо брати до уваги реформу децентралізації, згідно з якою в Запорізькій області лишилося п’ять районів, то й судів лишиться теж п’ять. І те що було прописано в наказі, перекроять згідно з новим розподілом п’яти районів області. Але коли це відбудеться – не відомо.

Свого часу, за словами Сергія Лишенка, було розроблено пілотний проєкт міських судів, який мав бути згодом втілений на всій території України. Було обрано місто, в якому пілотний проєкт здійснили – в Херсоні. Там було ліквідовано усі районні суди і створили один великий міський суд.

Однак, процес показав, що має мінуси, тож його переробили і в інших містах запланували створення об’єднаних судів в межах міст. За різними варіантами об’єднані суди включали в себе ще й прилеглі до міста території. В Запоріжжі, наприклад планувалося об’єднати Ленінський, Запорізький районний (правобережну частину) та Хортицький суд, зробивши з них один, умовно кажучи, Правобережний суд. В той самий час лівобережну частину Запорізького району планувалося приєднати до Комунарського суду та Жовтневого. А Шевченківський, Орджонікідзевський та Заводський зробити відповідно третім судом. Це мали бути три об’єднані суди в місті.

На сьогодні концепція знову змінилась:

  • Вільнянський, Новомиколаївський, та частина Запорізького району, яка колись була Оріхівським районом, сам Запорізький район і Комунарський суд мають об’єднатися в один суд.
  • Шевченківський, Жовтневий, Заводський та Орджонікідзевський планують об’єднати в другий суд.
  • Не змінилася лише концепція щодо Правобережного суду – Ленінський, Запорізький районний (правобережну частину) та Хортицький суд планують об’єднати в третій суд.

“Реформа до кінця не зрозуміла і є одна велика проблема, що суди лишаються працювати кожен у своїй будівлі. І якщо з судами в місті, це ще куди не йшло, то ситуація коли до Комунарівського району приєднують Новомиколаївський та Вільнянський суди, то почнуть виникати проблеми через програму авторозподілу (автоматичний розподіл справ між суддями в межах одного суду, що має виключати корумповану складову, ред.), що визначає найменш зайнятого суддю на відповідній території, який може заслухати певну категорію справ. Невиключні ситуації, коли умовно в Запоріжжі подають позов про розлучення, а його розподіляють на суддю, який працює в Новомиколаївській будівлі. Це означає, що людям із Запоріжжя потрібно буде їздити в Новомиколаївку, щоб розлучитися чи стягнути аліменти. А якщо це санкція і розподіл відбувся саме за таким сценарієм? Це потрібно брати підозрюваного, під конвоєм везти в Новомиколаївку, потім назад до СІЗО. Це додаткові затрати на конвой, на пальне тощо. Тобто має бути передбачена якась територіальна прив’язка, що наразі є проблемою”, – розповідає Сергій Лишенко.

Тож ціла низка нюансів гальмує реформу децентралізації судів, яка в свою чергу не дозволяє декомунізувати суди. Адже декомунізація – це зміна не лише вивіски на будівлі, це ціла низка документів, печаток тощо, що коштує чималих грошей платників податків.

Читайте також: Запорізький очільник ОДА увійшов у ТОП-5 в Україні за розміром зарплатні

Жодного спаму, лише найцікавіше для вас у нашому Telegram-каналі. Обіцяємо)