Жителька Запорізької області розповіла про порятунок з немовлям з окупованного села

Жителька одного з сіл нашого краю (наразі тимчасово окупований росіянами) Анастасія Коцко розповіла про те, як за допомогою добрих людей зуміла дістатися Запоріжжя, а потім іншої країни, де не лунають постріли, де нема рашистів.

“Мого синочка звуть Ярослав, йому трішки більше року. Ми з сином проживали на окупованій території, но нам випала можливість виїхати з окупації до своїх родичів на деяких час. І я вирішила спробувати! Нам треба було дістатися Запоріжжя. Ми їхали через Токмак, Пологи. шлях був дуже важкий, з немовлям яке не може всидіти на місці. Постійні блокпости та перевірки, орки все перевіряли, це було дуже страшно і коли ми доїхали до міста Пологи, нас зупинили та не дали проїхати”, – згадує Анастасія Коцко.

За словами жінки, в неї сталась панічна атака. Адже вона сама з малою дитиною в невідомому місті в маршрутці. Вона не знала де перевдягти дитину, чим тепленьким нагодувати (їхали в період сильних дощів). Місцеві жителі привели біженців в шкільний підвал. Він безпечний та неймовірно холодний – умови не для маленької дитини.

“В мене був шок і неймовірний страх за сина. Він дуже капризував. Перевдягти памперс було дуже складно, бо в підвалі холодніше чим на вулиці. Я сиділа в розпачі з сином на руках і ми разом плакали. Я не могла зібратися с силами, бо вперше опинилася в такій складній ситуації. Ще й на додачу сильно лунали вибухи і це ще більше лякало”, – з жахом каже запоріжанка.

Несподівано до Анастасії підійшов співробітник Пологівського райуправління ДНСН  та запросив до пожежної частини. Там жінці адали окрему кімнату де було зручне спальне місце, вода , а головне – було тепло!

“Нас нагодували та дали все необхідне для дитини! Ми були у безпеці! А найголовніше, спілкуючись всі неабияк підтримували, мов справжні психологи! Ставилися до нас з усією душею та добротою, цю допомогу та цих людей я ніколи в житті не забуду!  Так ми пробули у частині два дні, а на третій день один з рятувальників пішов домовлятися з окупантами на посту щоб нас пропустили, бо в місті зібралося багато машин з людьми які їхали здалеку”, – каже Анастасія.

За словами запоріжанки, вона мріє, що після перемоги України у війні, вона разом з усією сім’єю поїде додому та провідає рятувальників ДСНС, які врятували її в такий страшний час.