У Запоріжжі оприлюднили список пам’яток, які можуть зняти з держобліку

0 Поділилося 321 Перегляди

Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради оприлюднив Список пам’яток, запропонований до розгляду Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при департаменті культури Запорізької ОВА з метою визначення можливості або неможливості подальшого зняття з державного обліку.

“Усім вказаним об’єктам охоронний статус надано у радянські часи у відповідності до Закону Української РСР “Про охорону і використання пам’яток історії та культури”.

Підкреслюємо, що мова не йде про демонтаж цих об’єктів. Частина пам’яток водночас мають охоронний статус у зв’язку з предметом охорони, який не пов’язаний з імперськими та радянськими ідеологемами. І цей охоронний статус не обговорюється.

З частини пам’яток не буде знято “радянський” охоронний статус, доки їм не буде змінено предмет охорони з подальшим набуттям охоронного статусу у відповідності до чинного пам’яткоохоронного законодавства.
Остаточне рішення ухвалюватиме Міністерство культури та інформаційної політики України”, – йдеться у повідомлені Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міськради.

Варто вказати, що серед запорізьких істориків, краєзнавців, політиків, посадовців, активних містян немає поки що єдиної думки, щодо подальшої долі цих пам’яток.

Додамо, що частина пам’яток з цього списка вже демонтована в рамках декомунізації кілька років тому або кілька днів тому. Наприклад, пам’ятник Кірову та погруддя Пушкіну.

До речі, на фото – будинок на проспекті Соборному, який входить до списку пам’яток. Історична “цінність” будинку в тому, що у ньому жив Йоганнес Леппік, російський революціонер естонського походження.

Леппік з жовтня 1917 року працював заступником голови Олександрівської ради робітничих і солдатської депутатів. З січня 1918 року — член Олександрівського революційного комітету, заступник голови виконавчого комітету Олександрівського повітового комітету Катеринославської губернії.

З 1919 році — голова Олександрівської повітової надзвичайної комісії (ЧК). У 1920 році — голова Олександрівської губернської надзвичайної комісії (ЧК). З 1921 року — на профспілковій роботі в Катеринославській губернії. З 1925 по 1926 рік — голова Запорізької окружної контрольної комісії КП(б)У.

З 1926 року — директор заводу «Червоний прогрес» у Великому Токмаку, начальник Ковкобуду, начальник ремонтного заводу «Запоріжсталі». З 1932 року — секретар партійної колегії Запорізької міської партійної організації. Обирався головою організації Червоного Хреста міста Запоріжжя. Помер 30 березня 1936 року в місті Запоріжжі.