На Запорізькому напрямку змінилася артилерійська війна: офіцер розповів про нову тактику росіян

Російські безпілотники суттєво змінили роботу української артилерії на Запорізькому напрямку.

Якщо у 2022 році одна гармата могла випускати близько 150 снарядів на добу, то тепер зазвичай ідеться про 20–30 пострілів. Причина не лише в інтенсивності боїв: артилеристам доводиться берегти техніку, швидко змінювати позиції та ховатися від ворожих дронів, які можуть годинами чекати на ціль.

Про це в інтерв’ю 24 Каналу розповів начальник комунікації 44 окремої артилерійської бригади імені Данила Апостола Максим Коломієць із позивним «Хитрий». Він пояснив, як безпілотники вплинули на артилерійські бої, які нові загрози створюють російські військові та чому сучасні підрозділи вже не можуть зосереджуватися лише на гарматах.

Від 150 снарядів до кількох десятків пострілів

За словами Коломійця, масштаби роботи артилерії помітно змінилися за останні роки. Для порівняння він навів досвід червня 2022 року, коли його підрозділ перебував під Бахмутом. Тоді одна гармата могла випускати приблизно 150 снарядів за добу.

Нині, за словами офіцера, одна самохідна артилерійська установка «Богдана» зазвичай здійснює близько 20–30 пострілів на день.

Військовий наголосив, що це не обов’язково свідчить про нестачу боєприпасів. Важливим чинником стала загроза виявлення техніки з повітря. Великі самохідні установки складно приховати, а після відкриття вогню противник може спробувати визначити місце, звідки працює гармата.

Тому артилеристам доводиться діяти швидко: виконати вогневе завдання, залишити позицію та замаскувати техніку. Після цього потрібно перечекати, поки російські безпілотники припинять пошуки, і лише тоді планувати подальшу роботу.

Раніше артилерійські розрахунки могли вести вогонь тривалий час без таких вимушених перерв. Тепер кожна позиція може опинитися під загрозою удару після того, як противник зафіксує роботу гармати.

Дрони-«ждуни» можуть чекати на ціль до доби

Однією з найбільших загроз для артилеристів Коломієць назвав російські дрони-«ждуни». Такі безпілотники можуть перебувати в засідці, маскуватися на місцевості та чекати, доки з’явиться ціль.

За словами офіцера, нещодавно військові виявили безпілотник із котушкою, на якій було 60 кілометрів оптоволокна. Він пояснив, що такі апарати можуть очікувати на ціль до 24 годин, а потім атакувати, коли помітять потрібний об’єкт.

Використання оптоволокна ускладнює протидію таким безпілотникам засобами радіоелектронної боротьби, адже управління ними відбувається через фізичний кабель, а не звичайний радіоканал.

Через це військовим доводиться шукати інші способи захисту. Коломієць зазначив, що антидронові рушниці, які пригнічують сигнали на певних частотах, уже не завжди ефективні проти нових типів безпілотників. Серед засобів протидії він згадав помпові рушниці, які використовують для ураження дронів дробом.

Водночас розвиток безпілотних технологій змушує артилерійські підрозділи постійно вдосконалювати власне обладнання та шукати нові способи захисту.

Артилерія працює разом із безпілотниками

Сучасний артилерійський підрозділ — це вже не лише гармати та розрахунки біля них. За словами Коломійця, у роботі бригади важливу роль відіграють повітряні й наземні безпілотні комплекси.

Артилеристи взаємодіють із підрозділами, які виявляють цілі та передають інформацію для подальшого ураження. Така взаємодія дозволяє використовувати різні засоби залежно від обставин.

Офіцер пояснив, що безпілотники залежать від погодних умов: дощ, туман або сильний вітер можуть ускладнювати їхню роботу. У таких ситуаціях артилерія залишається важливим засобом підтримки українських військ.

Змінюються й завдання наземних роботизованих комплексів. Вони потрібні не тільки для виконання бойових завдань, а й для перевезення боєприпасів та інших вантажів. Це дає змогу зменшити ризик для військових, яким інакше довелося б доставляти необхідне транспортом.

За словами Коломійця, артилерійські підрозділи мають розвивати різні напрямки, адже на сучасному полі бою ефективність залежить від взаємодії техніки, розвідки, безпілотників і артилерії.

На Запорізькому напрямку росіяни використовують малі штурмові групи

Описуючи ситуацію на фронті, військовий зазначив, що російські сили продовжують застосовувати невеликі штурмові групи — зазвичай по чотири-п’ять військових. Вони намагаються знайти слабкі місця в українській обороні та проникнути на позиції.

За словами офіцера, розвиток засобів спостереження та безпілотників допомагає виявляти такі спроби ще на початкових етапах. Завдання артилерії — взаємодіяти з іншими підрозділами та перешкоджати просуванню противника.

Коломієць також розповів, що російські військові продовжують використовувати артилерію та міномети. Водночас на полі бою зростає роль безпілотних систем — як повітряних, так і наземних.

Взаємодія між ними має особливе значення під час ураження ворожих позицій. Розвідка допомагає виявляти цілі, після чого до роботи долучаються доступні засоби ураження. Якщо один із них не може ефективно діяти за певних умов, інший може забезпечити підтримку.

«Кілзона» стала загрозою для пересування

Ще одна проблема, про яку розповів офіцер, — розширення зони небезпеки через безпілотники. Загрозу становлять не лише дрони, що безпосередньо атакують позиції, а й розвідувальні апарати та безпілотники-носії, які можуть доставляти ударні FPV-дрони ближче до цілі.

За словами Коломійця, це ускладнює пересування техніки та роботу артилерійських підрозділів. Великі самохідні установки, зокрема «Богдана», складніше приховувати, ніж менші транспортні засоби.

Тому військовим доводиться ретельно планувати переміщення й враховувати можливість повітряного спостереження. Дрони впливають не лише на безпосереднє ведення бою, а й на логістику, ротації та доставку необхідного до позицій.

Офіцер також звернув увагу на те, що російські війська використовують авіабомби проти населених пунктів і цивільної інфраструктури. У його оцінці, значна частина таких ударів припадає на міста та прифронтові громади.

Чи готується Росія до масштабнішого наступу

В інтерв’ю Коломієць також відповів на запитання про можливу підготовку російських військ до масштабнішого наступу на півдні. За його словами, на передньому краї українські військові не спостерігали скупчення сил і техніки, яке безпосередньо свідчило б про підготовку такого удару. Водночас він зауважив, що не може виключати переміщення чи накопичення ресурсів у тилу противника.

За спостереженнями офіцера, великої кількості бронетехніки поблизу передових позицій стало менше. Для переміщення особового складу російські військові частіше використовують невеликі транспортні засоби, квадроцикли та мотоцикли.

Коломієць також відзначив значення ударів по російській логістиці. Водночас його оцінки описують ситуацію, яку спостерігає підрозділ, і не є підтвердженням відсутності підготовки противника до можливих майбутніх операцій.

Жінки командують підрозділами

Окремо офіцер розповів про роль жінок у 44 окремій артилерійській бригаді. Вони служать у різних напрямках, зокрема в медичній сфері, зв’язку, психологічному забезпеченні та підрозділах безпілотних систем.

За словами Коломійця, у бригаді є жінки, які командують підрозділами аеророзвідки та звукометричної розвідки. Одна з них закінчила Академію сухопутних військ у 2024 році, а інша отримала відзнаку Президента України.

Військовий зауважив, що в розвідувальній роботі важливі уважність і здатність помічати деталі. Він навів приклад, коли під час аналізу матеріалів розвідки військовослужбовиця звернула увагу на додаткову ціль, яку інші не помітили.

Коломієць наголосив, що в сучасному війську потрібні фахівці різних спеціальностей, а ефективність підрозділу залежить від професійності людей і злагодженої роботи команди.

Читайте також: По російських дронарях «прилетіло» на Запоріжжі: подробиці

Більше новин в телеграм: t.me/forpost_zp