1 червня ворожі війська вкотре обстріляли столицю та Київську область. Через те, що під час сигналу “тривоги” до найпростіших укриттів не змогли потрапити люди, троє осіб загинуло, серед яких була 9-річна дівчинка.
Враховуючи резонанс та масштаби трагедії, правоохоронці за дорученням уряду і президента почали перевіряти роботу укриттів по всій Україні. Депутати від “Європейської Солідарності” вирішили й собі проінспектувати сховища, адже добре відомо: “Якщо хочеш щось зробити добре, зроби сам”.
Зокрема, Євген Мусійченко 4 червня після сигналу “Повітряної тривоги” вночі вирушив на пошук укриттів. Він відкрив мапу з геолокаціями сховищ у м. Запоріжжі та попрямував до найближчого, щоб дізнатися чи можна туди потрапити:
“Я, як депутат Запорізької міської ради, вирішив перевірити укриття в Хортицькому районі. Під час сигналу “тривога” обрав з 18 зареєстрованих найближче до мене сховище.
Потрапити до сховища вдалося без проблем, найближче укриття було відкрите. Там нам із дружиною запропонували розміститися. Є свої нюанси, але головне — безпека, а в Хортицькому районі її можуть забезпечити. Здивувало зовсім інше: окрім нас всередині нікого не було. Тобто зреагували на сирени тільки ми. Я розумію, що Запоріжжя — прифронтове місто, тут можуть лунати вибухи після сигналу “тривоги”. Повітряну тривогу оголошують при небезпеці авіаудару або при ракетній атаці з дальньої відстані та великих висот. При артилерійському обстрілі, ударах з РСЗВ «Град», «Смерч» сирена не спрацьовує через складність відстежити запуск таких снарядів.
Але все ж… треба піклуватись про власну безпеку та бути більш відповідальними”.
Також проблема полягає у тому, що укриттів, сховищ та бомбосховищ у нашому місті мало. Підвальні приміщення житлових будинків складно назвати надійними. Якщо ракета вручить прямо у будинок, шанси вижити мізерні, навіть у підвалі. Про це нам розповів депутат по Вознесенівському району Олександр Кобзарюк:
“Жоден громадський об’єкт не витримає прямого потрапляння ракети. Тож залишається обговорювати відносну безпеку. Укриття можуть захистити від потрапляння уламків снарядів та зруйнованих будівель, від повітряної ударної хвилі, пожежі тощо.Я вже не кажу про підвальні приміщення житлових будинків, які люди у нас чомусь називають “бомбосховищами”. Там неможливо врятуватися від ракети. Поряд з моїм офісом, який знаходиться на Якова Новицького, є довгий будинок. Ось туди “прилетіло”, під’їзд повністю зруйнувало. Якби у підвалі хтось знаходився, мало ймовірно, що хтось би вижив. Це дуже довга та складна тема, яка потребує довгих годин розмови.
Від себе скажу, що намагаюсь зробити все, щоб на моєму окрузі укриття знаходилися в належному стані. Наприклад, на вул. Перемоги, 48. Тут звичайне підвальне приміщення, але мешканці бігають сюди ховатись. Одного разу біля будинку тріснула труба й всі фекалії потекли у підвал. Спочатку вони не знали, що робити, потім звернулися до мене. Я допоміг розв’язати проблему, працівники провели ремонтні роботи та обробили приміщення від комах”.
