Екс-керівниця КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» Вікторія Чикалова опублікувала у соціальній мережі Facebook радісний пост, в якому посилається на ухвалу Верховного Суду з приводу касаційної скарги мера Запоріжжя Володимира Буряка.
Екс-керівниця черговий раз вигороджує свого захисника Ярослава Гришина і підкреслює його адвокатську майстерність. Усі б напевно радо повірили, але є одне «але» — сама ухвала суду, яка не дає явних підстав для настільки демонстративної радості. Це, у свою чергу, дає підстави вважати, що вище згаданий пост є черговим популізмом.
«Команда мэрских юристов попросила вынести УХВАЛУ и остановить процес моего восстановления и выплаты. Верховный суд им отказал: и платить прийдётся и восстанавливать. Текстом касации зачитываюсь, некоторые места до слёз пронимают. Выводы апеляционного суда В.Буряк считает «ВОЧЕВИДЬ АБСУРДНИМИ» (привет всем, кто улыбался на недавнем совместном фото)» — пише авторка допису.
Вікторія Чикалова пише про те, що скарга мерії була абсурдною. З цим ми радо можемо погодитися, адже сам текст касаційної скарги не виправдовує права на існування юридичного департаменту міської ради, тим паче за наші з вами кошти. Та незважаючи на суть звернення та не зовсім логічний виклад вимог, Верховний Суд все ж таки поновлює строк на касаційне оскарження, відкриває касаційне провадження, задовольняє клопотання про зупинення дії рішення суду апеляційної інстанції… Суддя відмовляє в зупиненні дії лише 2-х пунктів — які фактично не можна було змінити через заборону закону зупиняти процес поновлення на посаді, а також виплати компенсації, в даному випадку — у розмірі середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Це трохи більше 180 000 наших з вами гривень… Нагадаємо, моральну шкоду мер міста екс-чиновниці уже відшкодував — 3000 гривень надійшли на рахунок Вікторії Чикалової близько місяця тому.
Незважаючи на те, чого б просив чи вимагав мер міста, і як би розумно це не оформили юристи виконкому міської ради — спір між Вікторією Чикаловою та Володимиром Буряком неодмінно очікує свого остаточного вирішенні Верховним Судом. З огляду на останню ухвалу Верховного Суду м’яч після тотального програшу у суді апеляційної інстанції знов на полі мера. Адже поновлення строку на касаційне оскарження, відкриття касаційного провадження та часткове задоволення клопотання у трудових спорах — екзотична рідкість для суб’єктів владних повноважень, яка вже сама по собі командою недолугих виконкомівських «лоєрів» може розцінюватися як проміжна перемога над «гуру адвокатської майстерності»
У даній ситуації ми можемо спостерігати справді відверто явну принципову боротьбу за визнання та «крутість», але при цьому слід пам’ятати, що усі ці «розборки» відбуваються за кошти запорізьких платників податків. Тих платників, у яких протікають дахи будинків, заповнюються фекаліями під’їзди, гнуться диски на запорізьких ямах та «гробиться» здоров’я через жахливу екологічну ситуацію. У той час, коли мер кричить у всі голоси, що бюджет-2018 є дефіцитним і закликає економити на кожній копійці!
Уся ця показовість геть нікому не потрібна, а щоб подивитися цирк, запоріжці завжди можуть заплатити за квиток і подивитися більш веселі показові виступи.
P.S. Розмір судового збору з 15 грудня 2017 року змушує адекватних людей тричі подумати: варто судитися чи ні. Послуги адвокатів, а тим паче 3-4 обійдуться приблизно в ту суму, яку компенсує міська рада Вікторії Чикаловій. В чому «прикольність» ситуації чи подібних постів?
Мирослава Балабан
