За останні чотири місяці Олег та Наталія Єрофєєви разом з синами двічі ставали жертвами ракетного удару росіян. Під час першого була вщент зруйнована їхня квартира в центральному районі Запоріжжя, внаслідок другого – дачний будиночок. Родина вижила та ще довго буде долати наслідки обстрілів, бо діти зазнали неабиякого стресу, а все майно було втрачено.
Спочатку ракетним ударом зруйнувало квартиру Олега та Наталії Єрофеєвих у будинку на вулиці Сталеварів, 16. Це сталося торік у жовтні, тоді в їхньому під’їзді загинули 4 людини, а подружжя Єрофєєвих та їхні малолітні діти дивом залишились неушкодженими.
«Ми мешкали у квартирі на третьому поверсі, де зараз дірка на вулицю. Під час трагедії ми знаходилися вдома. Дивом залишилися живими», — розповіла «Суспільному» Наталія.
Після першого обстрілу родина переїхала на дачу, а 26-го січня цього року у будиночок влучив ще один ворожий снаряд. Жінка у той час була на роботі, в будинку залишився чоловік із двома синами.
«Зателефонував Олег. Він каже: прилетіла ракета до нас на дачу, але ми з дітьми живі. Я вже погано пам’ятаю, що далі було зі мною, я була просто в шоці», — розповідає жінка.
Діти у момент вибуху знаходились на першому поверсі будинку. Ймовірно, саме це врятувало їх.
«Вони сиділи у кутку, і склом їх не посікло, тільки кілька маленьких подряпин було. І пощастило, що тут глуха стіна, епіцентр вибуху був за цією стіною. На момент вибуху я був у кімнаті. Потім побіг вниз по сходах, розкидував по ходу завали, оскільки хвилювався за дітей. І тільки потім помітив, що в мене розрізане обличчя, і ллється кров», — каже Олег Єрофеєв.
На присадибній ділянці ударною хвилею зруйнувало господарські прибудови, альтанку для дітей, виноградник, багаторічний сад, а також автівку — вже другу, що придбали на позичені у друзів кошти місяць тому. Перша була знищена під час обстрілу 6-го жовтня.
Наляканих дітей — шестирічного Ярослава та п’ятирічного Сашка — наприкінці минулого року батьки відвезли на психологічну реабілітацію на захід України. Малюки трохи отямилися, але другий обстріл звів нанівець роботу психологів, каже Наталія.
«Ми ж для цього і вивезли їх подалі від міста, щоб вони не чули сирен, бо після першого разу вони зовсім ховалися під стіл і кричали: мамо, я боюся. Я намагаюсь їх якось відволікати, виводити на вулицю, гратися, а ввечері, як ось вчора, у Сашка істерика: мамо, я боюся, боюся ракети, хочу, щоб був ранок. Сьогодні встав, пішов у коридор, сів на підлогу й сидить. Кажу: Сашо, чого ти сидиш? — Я боюсь, я буду тут», — каже Наталія.
Нині родина змушена винаймати житло. Наталія та Олег оформлюють документи, аби отримати щомісячну грошову компенсацію з міського бюджету. Але цих коштів замало, аби відшкодувати двічі втрачені житло та майно, каже подружжя. Аби убезпечити дітей, шукають можливість виїхати на захід країни, або за кордон.
«Напевно, в Україні я один такий, що по мені з родиною двічі росіяни поцілили. Люди через це кажуть, чи не особистий я ворог путіна, що мені така «увага», – каже Олег, намагаючись прикрити жартом свій розпач. – 3 лютого мені виповнилось 53 роки. Все життя працював, пережив всі ці кризи, на пенсію не заробив та вже й не зароблю. І лишився без нічого, а ще й з боргами, бо гроші за машину, якої вже нема, потрібно віддавати. І справа не тільки в тому, що без транспорту не можливо нічим займатися, тепер дітей не можливо залишити. От ми з вами розмовляємо, а старший Ярік (йому шість) тягне за руку, менший – Сашко (йому п’ять) – взагалі не відходить ні на крок, навіть в туалет відмовляється сам іти. Переляк в них дуже сильний».
Найбільше Олега засмучує той факт, що у складній ситуації його родину фактично підтримали тільки волонтери та пересічні мешканці Запоріжжя, які перераховували кошти на картку (зробити це можуть і наші читачі – № карти Приватбанку 5168 7451 0770 2794). Місцева ж влада обмежилась фінансовою допомогою, розмір якої не відповідає понесеним втратам родини — ані матеріальним, ані моральним.
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
