У Мелітополі представники сил опору тримають у страху місцевих колаборантів. Вчора вранці було скоєно замах на одного зі зрадників-поліцаїв.
Як стало відомо РІА-Мелітополь із власних джерел, йдеться про колишнього співробітника карного розшуку. Павло Міщенко серед перших пішов на співпрацю з ворогом і тісно працював із силовими структурами окупаційної влади. У свій час був у структурі фейкового Міністерства держбезпеки Запорізької області. Працював під керівництвом Андрія Румянцева — колишнього поліцейського, який перед війною значився заступником директора КП «Ритуал».
Відомо, що зрадник Павло Міщенко займається в окупації тим, що шукає проукраїнськи налаштованих громадян. Відрізняється особливою жорстокістю на межі з садизмом, катує затриманих до смерті.
Проживає колаборант-садист у районі школи №22 на Юрівці, де й прогримів вибух у проміжку між 6.30 і 7.00 ранку.
Про підсумки спецоперації партизан, повідомимо додатково.
А от тезку Павла – Олександра Міщенка партизани вже відправили до пекла у квітні цього року. Ссучений поліцай мешкав у 5-му під’їзді будинку №67 на вулиці Героїв України, де і прогримів вибух.
Є інформація, що Олександр Міщенко був заступником начальника фейкового УВС у Запорізькій області з кадрових питань.
І саме цей зрадник із поліцаїв забезпечував охорону начальнику військово-цивільної адміністрації Мелітополя Галині Данильченко під час проведення масових заходів.
Цей зрадник із перших днів окупації поповнив лави співробітників т.зв. «народної міліції». Ба більше, займався організацією масового переходу співробітників поліції на бік агресора.
Відомо, що Міщенко під час вербування на службу в російську поліцію діяв методом батога і пряника. Одним кандидатам пропонував пристойні суми грошей. Окрему плату призначав інформаторам, готовим здати тих, хто воював в АТО, здатний вести підривну діяльність у тилу ворога. Обіцяв посприяти в просуванні кар’єрними сходами та отриманні звань тим, хто погодився працювати в російській силовій структурі.
А менш зговірливих Міщенко шантажував і залякував. За відмову переходити на службу і сприяти окупаційній адміністрації, погрожував знайти привід, щоб відправити на підвал.
За всі «подвиги» ката відправили до пекла. Сподіваємось його тезку Павла Міщенка чекає така сама доля.
