У Запоріжжі відбувся захід, присвячений десятій річниці створення полку “Азов”. Фото

 5 травня у Запоріжжі відбувся захід, присвячений бійцям полку “Азов”, який було засновано 10 років тому.

Як пише “Суспільне”, на акцію прийшли чинні бійці військового формування, а також рідні та близькі тих, хто загинув або перебуває у російському полоні.

Учасники акції, присвяченої десятій річниці створення “Азову”. Запоріжжя, 5 травня 2024 року.

Фотографії загиблих бійців “Азову”. Запоріжжя, 5 травня 2024 року.

До акції долучилися військові полку “Азов”, рідні та близькі полеглих та полонених бійців військового формування — усього було близько 60 учасників.

Учасники та організатори акції із запаленими факелами. Запоріжжя, 5 травня 2024 року.

До заходу долучилася жителька Запорізької області Наталя — її син п’ять років служив у ЗСУ за контрактом, з яких два роки — у полку “Азов”. 2 квітня 2022 року 25-річний чоловік загинув, тримаючи оборону міста Маріуполь на Донеччині:

“Коли почалася повномасштабна війна, він покинув роботу, зібрав сумку і сказав: “Я поїду до своїх у Маріуполь”. Спілкуватись було дуже важко, звʼязку не було, він брав з собою роутер, вилазив на дахи багатоповерхових будинків, аби тільки написати “все добре”. Йому було 25 років. Дружини не було, була кохана дівчина, з якою планували одружитися, на жаль не встигли”.

Наталя, мати загиблого бійця “Азов”.

Запалені лампадки та свічки на фоні світлин загиблих воїнів “Азову”. Запоріжжя, 5 травня 2024 року.

Співорганізаторка заходу Ярина Геращенко розповіла, що мета акції — нагадати про українських бранців, які досі перебувають у російському полоні, та згадати тих, хто загинув:

“Сьогодні зібрались для того, щоб згадати полонених, а також тих, хто досі боронить нашу країну. За ці 10 років “Азов” став одним з найпотужніших підрозділів звісно. А так, як в цьому підрозділі найбільше травм, тож найбільше і загиблих”.

Ярина Геращенко, співорганізаторка заходу.

Учасники акції із запаленими факелами. Запоріжжя, 5 травня 2024 року.

Хлопець Ярини — Ростислав — також деякий час був бійцем “Азову”. Чоловік загинув 28 грудня 2023 року, виконуючи бойове завдання в Авдіївці:

“Мій Ростислав він також був азовцем, до 18 лютого він воював. Загинув вже, будучи в Силах спеціальних операцій. Це непоодинока історія, адже азовців минулих не буває. Важливо нам почитати не тільки та загиблих, а й за полонених, а й за тих хлопців, які боронять нині”, — поділилася Ярина.

Прапорці з іменами загиблих українських воїнів. Запоріжжя, 5 травня 2024 року.

Учасники акції з прапорами “Азову” та військовослужбовці. Запоріжжя, 5 травня 2024 року.

Серед співорганізаторів заходу — Наталія Бабіч. Її 41-річний син загинув 15 квітня 2022 року, обороняючи Маріуполь та завод “Азовсталь”:

“Казати можна багато: мотивований, активний та патріотичний. До останнього дихання, з початку створення “Азову”. Мені заборонено було дзвонити, при тому, що він очолював звʼязок. Перше, що він сказав: “Інфраструктура Маріуполя зруйновується”. Він не одружений був, себе присвятив боротьбі”.

Наталія Бабіч, співорганізаторка заходу