Україна має низку втрат після знищення Каховської ГЕС: деталі

Про втрати для енергосистеми, наслідки для усіх галузей та відбудову станції ми поспілкувались з генеральним директором Укргідроенерго Ігорем Сиротою.

— Ігорю Григоровичу, розкажіть, будь ласка, про ваші перші думки та відчуття, коли дізнались про підрив Каховської ГЕС.

— Про вибухи на станції я дізнався ще вночі. Близько 02:50 російські військові підірвали станцію. Мені одразу зателефонували колеги. Шок, не вірилось у те, що це дійсно відбувається. Пізніше вже стало відомо, що закладеною в кількох місцях вибухівкою росіяни пошкодили конструкції Каховської ГЕС, що поступово призвело до руйнування всього гідровузла та неконтрольованого скиду води з Каховського водосховища. Того ж дня  з самого ранку Президент України Володимир Зеленський скликав екстрене засідання РНБО з огляду на теракт на ГЕС. Була низка інших термінових нарад. Вся увага України та світу була прикута до цієї катастрофи –  телефонували представники медіа, виходили на відеозв’язок, всі чекали коментарів. Ми в компанії кожні кілька годин оновлювали дані та давали оперативну інформацію, аби люди знали наскільки катастрофічним став цей підрив.

— Чи були на станції в цей час присутні працівники компанії?

— Ні, на той час наших співробітників на станції вже не було. Їх перестали допускати на територію з кінця вересня 2022 року. Нагадаю, що Каховська ГЕС була окупована 24 лютого 2022 року. Тоді в перший день повномасштабного вторгнення російські збройні формування зайняли всі будівлі станції. Каховська ГЕС хоч і була доступна для  українських працівників станції до кінця вересня 2022 року, але все це відбувалося при тотальному контролі з боку окупантів. російські військові чинили постійний психологічний тиск на наших працівників. По станції було встановлено обмежене пересування, робота велась в постійній присутності особового складу росіян. Наші співробітники бачили, що відбувалось завезення та зберігання бойових припасів і військової техніки в приміщеннях ГЕС. Зазначу, що персонал Укргідроенерго продовжував виконувати свої посадові обов’язки виключно в межах законодавства України.

— Ви зазначили, що співробітники бачили завезення боєприпасів, а чи бачили співробітники компанії, що на територію завозять вибухівку?

— Так. Ми спілкувалися з нашими колегами, коли вони виїхали з окупованої території і вони розповідали, що протягом усього часу, поки вони знаходились на станції, відбувалось ввезення вибухівки та опускання її російськими військами у нижні відділи будівлі станції. Тому жодних сумнівів, що станція була зруйнована шляхом внутрішнього підриву, у нас не виникало. Більш того, нагадаю, що сейсмічною станцією в Румунії, що входить до норвезької сейсмічної групи Norsar, було зафіксовано імпульси, які локалізувалися в районі розташування Каховської ГЕС та свідчили про вибухи.

— Розкажіть, яких основних заходів та нагальних кроків було здійснено державою в цілому, та компанією зокрема?

— 18 липня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив Постанову про реалізацію експериментального проєкту “Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови”. Реалізація цього проєкту передбачає два етапи.

В рамках першого етапу ми спільно з проєктним інститутом виконали проєктування споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла. Також етапом передбачено проєктування та будівництво підпірної споруди у нижньому б’єфі Дніпровської ГЕС.  Проєктування також виконано. Однак, враховуючи необхідність забезпечення безпечної роботи Дніпровського гідровузла під час проходження повені, а також забезпечення надійної роботи енергосистеми в інші пори року, та ситуацію, яка склалася на Дніпровській ГЕС після ракетних ударів цьогоріч, будівництво підпірної споруди до повного відновлення роботи станції наразі не можливе.

Щодо другого етапу, то він розпочнеться після деокупації території, де розташована Каховська ГЕС. На цьому етапі буде виконано обстеження, будівництво споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла, демонтаж зруйнованих споруд та конструктивів Каховського гідровузла та розроблення проєкту будівництва Каховської ГЕС.

Ще одним важливим кроком, який було здійснено Урядом – це те, що у березні цього року Кабінет Міністрів України заборонив нецільове використання земель, які займало Каховське водосховище. Так на період дії воєнного стану та протягом п’яти років після його припинення чи скасування заборонено формування, передачу у власність або користування та зміну цільового призначення земельних ділянок на землях, які займало Каховське водосховище.

— Неодноразово у медіа та в публікаціях різних експертів з’являлась думки, що Каховське водосховище не варто відновлювати. На Вашу думку, чи варто відновлювати водосховище?

— Відновлювати Каховське водосховище потрібно. І, в першу чергу, не для енергетики, а для потреб людей. Я маю на увазі водозабезпечення регіонів. Каховське водосховище відігравало особливо важливу роль, оскільки його було створено, насамперед, для вирішення проблем дефіциту водних ресурсів південних територіально-промислових комплексів України, які охоплюють території Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської областей та південну частину Донецької області. Його повний об’єм поверхневих вод складав 18,2 км3 – а це 35% усієї прісної води, яку споживає Україна. Тобто з втратою Каховського водосховища ми втратили третину запасів питної води для українців. Окрім того, саме ця вода була основним джерелом зрошувальної води для аграріїв Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей, а також технічної води для промисловості міст Кривий Ріг, Нікополь, Марганець. Без води життя неможливе, відтак відновлення водосховища є необхідним.

Також щодо думок експертного середовища про необхідність відновлення. Зазначу, що якщо ми говоримо, саме про науковців, то НАН України ухвалила Постанову «Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС», в якій зазначається про безумовну необхідність відновлення Каховського водосховища.

— Водозабезпечення регіонів це одна з проблем, яку українці відчули. А на які ще сфери вплинув підрив Каховської ГЕС?

— На сьогодні існують різні оцінки наслідків підриву на довкілля та аграрний сектор. Оцінку здійснювали як міжнародні експертні групи, так і українські вчені, зокрема при Національній академії наук України була створена окрема робоча група з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС. Але після підриву виконання хімічного, бактеріологічного, радіаційного аналізів поверхневих вод та грунтів, інші дослідження не проводились, оскільки в умовах збройної агресії це неможливо зробити.

Руйнування станції та спустошення водосховища має вплив для регіону, довкілля, інфраструктури, водозабезпечення, сільського господарства, ЗАЕС та енергетики України в цілому.

У розрізі екологічної тематики це, зокрема, розмивання та засолення родючих ґрунтів, опустелювання, створення нової екосистеми, зміна системи флори і фауни, втрата плацдарму для нерестовищ, створення рибоходів при будівництві і їх ефект, цвітіння води обмілілих водойм, епідеміологічна ситуація. Наразі під загрозою загибелі та знищення опинилися тварини й рослини, які мають різний природоохоронний статус. Зауважу, що деякі екосистеми Україна може втратити назавжди.

Слід підкреслити, що не менш важливе питання — це забезпечення водою ставків-охолоджувачів ЗАЕС.

Втрат зазнала і сфера інфраструктури. Ми втратили міст з автомобільною дорогою та залізничним сполученням, газопроводом та іншими комунікаціями, що з’єднували правий і лівий берег та глибоководний шлях від Чорного моря до Запоріжжя, який годував та був артерією для проходження суден з усього світу.

Але ще раз зазначу, що сповна оцінити втрати для України ми зможемо лише після деокупації всіх територій, що постраждали внаслідок підриву.

— А яких втрат зазнала енергетика?

— Якщо говорити в цілому у розрізі української енергосистеми, то внаслідок руйнування Каховської ГЕС було втрачено 343,2 МВт встановленої потужності. Крім того, було втрачено 192 МВт регулюючої потужності, необхідної для оперативного балансування ОЕС України. Спуск Каховського водосховища і, як наслідок, зниження рівня нижнього б’єфа Дніпровської ГЕС призвело до несприятливих режимів роботи і періодичних обмежень потужності на агрегатах Дніпровських ГЕС-1 і ГЕС-2. Руйнування Каховської ГЕС призвело до запровадження обмежень в роботі і інших ГЕС Дніпровського каскаду.

Якщо говорити у розрізі гідрогенерації, то компанія втратила останню сходинку Дніпровського каскаду ГЕС, яка стримувала велику воду Каховського водосховища.

Середньорічний виробіток Каховської ГЕС за період експлуатації становив 1 361,7 млн кВт·год. І за останніми підрахунками середньорічний показник неотриманого доходу Укргідроенерго від продажу електричної енергії та допоміжних послуг внаслідок руйнування ГЕС становить 138 млн доларів.

Ми також втратили саму споруду Каховської ГЕС, яка була пам’яткою архітектури та працею багатьох поколінь гідроенергетиків.

— Чи подавали ви позови до міжнародних судів і чи маєте нині якусь реакцію?

— Так, восени 2022 року Укргідроенерго подало позов до Європейського Суду з прав людини проти російської федерації щодо компенсації збитків, нанесених в результаті неспровокованої воєнної агресії росії проти України. Загальна сума заявлених збитків, завданих активам Товариства – Каховській ГЕС та недобудованій вітровій електростанції на острові Зміїний, за незалежною експертною оцінкою тоді сягнула майже 17 млрд грн.

Також нещодавно ми відправили росії повідомлення, що звертаємось до арбітражного міжнародного суду і будемо подавати позов щодо втраченої вигоди і вартості будівництва й відновлення станції. Ми вимагатимемо від агресора компенсації збитків. Попередньо це близько 2,5 млрд доларів. Це тривала юридична процедура, згідно з якою, протягом півроку, якщо рф не відшкодовує збитки — ми подаємо позов.

— Розкажіть, а як світова спільнота відреагувала на підрив Каховської ГЕС і як нині реагує на наслідки, які ми маємо?

— На жаль, ми не отримали належної реакція світової спільноти на теракт росіян. Укргідроенерго неодноразово публічно закликало і продовжує привертати увагу міжнародної спільноти до прийняття швидких і рішучих дій, спрямованих на недопущення нових техногенних катастроф на об’єктах критичної інфраструктури. Проте реакція світу недостатня, відтак ми маємо ситуацію, коли ворог відчуває, що може продовжувати свої подальші атаки на енергетику в цілому та на об’єкти гідрогенерації зокрема, що відповідно і робить. Наслідки ми відчуваємо вже. Нині ситуація в енергосистемі важка: маємо втрати потужностей, дефіцит електроенергії та вимушені відключення від електроенергії населення та промисловості.

— За вашими оцінками як скоро можна відбудувати Каховську ГЕС?

— За попередніми розрахунками відбудувати станцію можливо за 6-7 років, але перед цим, як я вже зазначав потрібно, аби була деокупована територія, і тоді ми зможемо осушити місце, де відбувся підрив, провести обстеження, демонтувати зруйновані споруди та конструктиви Каховського гідровузла. А далі вже приступити до безпосередньої відбудови станції. Якою вона буде поки важко говорити, оскільки наразі без експертизи ми не знаємо наскільки там критична ситуація з самими конструктивами та розмиванням дна.

Тому чекаємо деокупації і працюємо над відновленням інших станцій 24/7. Ми  тримаємо свій фронт робіт, проте нині не можемо зрівнятися із захисниками, які стоять на військовому фронті — на першій лінії оборони. Тому наше завдання — сьогодні робити все те, що можемо в енергетичній галузі, аби наші військові на передовій були забезпечені усім необхідним.