З відходом на міфічні, неіснуючі позиції 2016 року ми втрачаємо близько 30 населених пунктів і низку абсолютно принципових ключових висот

32

Тиждень тому Україна під тиском Росії погодилася на так звану формулу Штайнмаєра. Нібито заради зустрічі в Нормандському форматі. І що? Дати зустрічі – нема. Росіяни вимагають закріпити свою формулу в українському законодавстві. «Бойовики» продовжують обстріли. А Кремль знову заявляє, що «їх там нєт».

Замість всеохоплюючої дорожньої карти, – згоду на яку ми спільно з німецькими та французькими партнерами майже витиснули з Росії кілька років тому, – країна опинилася перед перевернутою логікою Мінських домовленостей…. Російською логікою.

І особливу тривогу викликає обговорюване розведення військ. З відходом на міфічні, неіснуючі позиції 2016 року ми втрачаємо близько 30 населених пунктів і низку абсолютно принципових ключових висот. Там кожний метр политий кров’ю українських героїв. І тепер військових готують до того, щоб вийти з облаштованих позицій в зиму в чисте поле.

Проукраїнська налаштовані місцеві жителі – теж в шоці. Вони бояться розправи.

Влад – влада має сказати суспільству правду хоча б через півроку після президентських виборів. Що простих рішень – нема. Що мир – це «просто припинити стріляти» – брехня. Що завершити все швидко – неможливо. Я сам колись мусив це визнати.

Пропоную зараз сім кроків, які варто зараз зробити, для того щоб уникнути російської пастки.

Перше. Наполягати на принципах «спершу – безпека», «нічого не погоджено, поки все не погоджено» і «тільки через безпеку до виборів».

Друге. Сумнозвісна «формула Штайнмаєра», раз вже на неї погодилася влада, має розглядатися виключно як складова «дорожньої карти» виконання Мінських домовленостей. Включно з виведенням російських військових, техніки та зброї, роззброєнням незаконних мілітарних формувань, переходом українсько-російської ділянки кордону під наш контроль.

Третє. Відведення – лише за умови сталого і всеохоплюючого припинення вогню. Лінія розмежування зафіксована у Мінську 19 вересня 2014 року. Росія та бойовики мають повернути нам зараз дві з половиною тисячі кілометрів.

Четверте. Моніторингова місія ОБСЄ має отримати безперешкодний і повний доступ до всієї окупованої території та встановити постійний контроль над неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону.

П’яте. Слід створити підгрупу з питань кордону в рамках Тристоронньої контактної групи у Мінську.

Шосте. Наполягати на розгортанні багатонаціональних миротворчих сил на всій території окупованого Донбасу, на підставі рішення Ради Безпеки ООН.

Сьоме. На території ОРДЛО має бути відновлено оподаткування в рамках правового поля України, а також фінансова і банківська системи, повернута українська власність, як і записано все чітко в Мінських домовленостях. Лише це дасть підстави і можливість повною мірою відновити соціальне забезпечення регіону.

загрузка...