«Ми маємо знаходити сили, заради тих хто в полоні»: запоріжці влаштували забіг на підтримку військовополонених маріупольського гарнізону. Тут немає переможців та обмежень за віком — всіх єднає одне бажання аби всі наші були вдома.
Наймолодший учасник, 15-ти річний Адам на такому забігу вже вдруге. Але на цей раз завдання трохи ускладнив: буде бігти в броніку.
«Я його не зважував, але впевнений, що витримаю дистанцію. Для мене цей забіг важливий ще тим, що можна забувати про те що ми зараз знаходимося тут, а наші хлопці в полоні», — говорить хлопець.
Поруч Тамара, мама військовополоненого. Вона не знімає окулярів — вчора всю ніч проплакала. В списках довгоочікуваного обміну не було її сина.
«Забрали їх в полон з Маріуполя, з Азовсталі. Ще в травні. І спочатку ми нічого не знали про його долю. Зв’язку не було ніякого. Потім через хлопців, які звільняються з полону дізнались де він знаходиться. Він живий та відносно здоровий», — ділиться жінка.
Вона дуже пишається своїм сином. І називає Маріуполь сталевими брамами. Адже, на її думку саме завдяки мужності воїнам гарнізону вдалося уникнути окупації значної частини нашої країни.
Близько сотні учасників подолали дистанцію 2,7 кілометра Прибережною автомагістраллю.
Попри те що місто прифронтове, акції на підтримку військовополонених проходять кожні вихідні з травня.
«Дуже багато містян кажуть, що акції не дають ніякого результату. Втім це не так. І ми бачимо що обміни поволі почали відбуватись. Вчора у нас була велика радість, що нарешті обмінюють і азовців. Тому те, що ми робимо ми хочемо показати всьому світові, щоб про нашу мужність та героїчність тих хто в полоні ніхто не забував. А головне, щоб наші захисники живими повертались додому», — говорить організаторка акції Стелла Орел.
Славко Твердохліб, фото та текст автора
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
