Вчера на сайте Corrupt.ua был опубликован подробный материал с анализом налоговых деклараций запорожских чиновников. Из материала выяснилось, например, что фактический владелец «Мотор-Сичи» Вячеслав Богуслаев заработал в прошлом году 9,72 млн грн, и при этом получил ещё 14 616 гривен материальной помощи от государства, а другой нардеп, Евгений Балицкий, не вписал в декларацию бизнес своих сыновей и несколько самолётов, записанных на жену.
Кроме прочего, в статье упоминалось и о декларациях нардепа от БПП Игоря Артюшенко. Журналисты отметили, что в прошлом году мать Игоря Артюшенко, Ирина, зарегистрировала право собственности на квартиру в Киеве общей площадью 45,3 кв. м. и стоимостью около $55 тыс. При этом журналисты отметили, что согласно автобиографии Артюшенко, его мать является пенсионеркой, а отец – инженером на заводе.
«…Його матір до столиці все ж не переїхала, живе у Запоріжжі. Житло було куплене з тієї причини, що потрібно було зробити вдалі інвестиції. Принаймні, так додатково пояснив народний депутат.»
Пользователи социальных сетей отреагировали на статью предсказуемо негативно, причём из одиннадцати упомянутых в статье народных депутатов основное внимание запорожцев привлёк только Игорь Артюшенко – вероятно потому, что он активно пользуется «Фейсбуком», и в отличие от «небожителей» вроде Богуслаева лично знаком с многими блогерами и активистами ещё со времён Евромайдана.
Вскоре на публикацию отреагировал и сам Игорь Артюшенко. Депутат рассказал полную историю покупки квартиры в Киеве и предоставил фотографии документов в подтверждение. Приводим цитату Артюшенко дословно.
Це щодо квартири моєї мами, яку вона ніби-то придбала восени 2015 року.
Тому розкажу в деталях. З надією на те, що хоч у когось з цих журналістів є хоч крапля совісті.
Десь трохи більше місяця тому мені подзвонила Ольга Приходько з газети Суббота+ з питаннями про однокімнатну квартиру в Києві, куплену моєю матір’ю. Я все детально розказав і запропонував надати всі документи по цій квартирі, щоб зняти всі можливі питання. Бо завжди намагався і намагаюсь бути відкритим політиком для виборців та преси (і зворотнього про себе за ці роки не чув). Мабуть, дарма.
Звичайно, як це буває, моя пропозиція надати документи не зацікавила журналістку. Тому я задублював свою пропозицію ще раз — через смс. (фото нижче).
І ось сьогодні на ряді сайтів пішла новина, що у мене, через півтора роки після обрання депутатом, мама-пенсіонерка купила однокімнатну квартиру в столиці.
Звичайно, пішла реакція — «зрада», «депутат-корупціонер», «за що Майдан стояв і т.ін»….
Цілком зрозуміла реакція людей, яким не дали повної інформації.
А насправді, моя мама кинула все, і наприкінці 90х поїхала закордон, в Іспанію, на заробітки. Маючи вищу освіту вона бралася за будь-яку чорну роботу, роками гнула спину, втрачала своє здоров’я, щоб вивести мене і брата з бідності, дати гарну освіту, допомогти нам стати на ноги і купити житло. І повернулась з підірваним здоров’ям вже на пенсію.
От звідти і та машина і ця однокімнатна квартира, про яку ви написали. І за яку вона заплатила (за недобудову) у 2013 році. Ще до Майдану, Революції Гідності та мого депутатства.
А ви, журналісти, навіть не захотіли знайти час і в цьому розібратись. Хоч я двічі пропонував зустрітись.
Дякую. За те, що я тепер маю на всіх зустрічах, прийомах та заходах ходити і виправдовуватись, що я не крадій і не корупціонер. За те, що я ще менше вірю в людей та чесну професійну пресу.
І бажаю вам так само чесно гнути спину заради своїх дітей, щоб потім читати про них подібну ганебну брехню. По справедливості.
А якби розібрались.
Подзвонив сьогодні мамі. Попросив дозволити опублікувати документи по цій квартирі. Вона погодилась, щоб зняти всі претензії до мене. Хоч точно нікому і нічим не зобов’язана це робити.
Отже. Якщо ви знайдете час в своєму напруженому графіку. Або залишилось хоч трохи совісті.
1. Угода про купівлю квартири у недобудові була складена восени 2013 (тоді будинку ще не існувало). Оплата всієї суми за неї пройшла тоді — 30 жовтня 2013 року. Про що видно з квитанції.
2. Восени 2015 р. будинок був нарешті добудований і мама отримала право власності. Саме тоді ця квартира і з’явилась в реєстрі, про що ви і написали.
Добраніч.
После публикации мнения блогеров разделились. Одни ругали журналистов, другие писали слова поддержки Игорю Артюшенко, третьи отмечали, что нардепы должны быть привычны к повышенному вниманию СМИ. Интереснее всего, на наш взгляд, отреагировал предприниматель и общественный деятель Антон Жук, предложивший сделать публичными… декларации самих журналистов.
