Жахіття російського “звільнення”: брат загинув на очах, а сам чоловік втратив ногу. Відео

Щасливе мирне життя для молодого подружжя Скороходів з Маріуполя закінчилось як і для мільйонів українців вранці 24 лютого, коли російські орди вдерлися у нашу країну.

22-річний Владислав та його молода дружина Вікторія з болем згадують перші дні та ночі війни, коли вони з друзями та рідними були вимушені жити у підвалі будинку, рятуючись від бомбардування росіійської артилерії та літаків. Але потім їх життя перетворилось у жахіття.

За словами Владислава, це трапилось 9 березня, коли він вийшов зі старшим братом на вулицю.

“Мить – я лежу на землі. Дзвін у вухах… Тоді загинув мій брат”, – згадує, ледь зтримуючись, Владислав.

За кілька хвилин Вікторія вже знайшла автівку, водій якої швидко відвіз закривавленого чоловіка до райвідділку поліції. А вже поліціянти доправили важкопораненого до лікарні.

У цій лікарні Владиславу надали допомогу та залишили на лікуванні, адже травми були дуже важкі – поранення кінцівок та тулубу. Але за кілька годин рашисти обстріляли лікарню та пологовий будинок, який був розташований поруч. У той раз пощастило. Але 13 березня росіяни завдали потужного удару по лікарні. У вогні пожежі пацієнтів евакуювали в іншу лікарню.

Подружжя згадує, як в місті ні на день не вщухали атаки росіян. Через неможливість повноцінно відновлюватись в таких умовах, лікарі, рятуючи життя Влада, були вимушені ампутувати йому ногу.

Через деякий час подружжю вдалося евакуюватись з Маріуполя до Запоріжжя.

Незважаючи на ампутацію ноги та тимчасову евакуацію з рідного міста, Вікторія та Владислав з оптимізмом дивляться у майбутнє.

“У першу чергу хочу придбати протез, щоб жити повноціним життям”, – каже чоловік.

Для бажаючих допомогти Владу залишаємо його карту: 4149 6293 5943 2150 – Скороходов Владислав Валерійович