Споживчі ціни у лютому 2023 р. зросли на 0,7% порівняно з січнем поточного року. В річному вимірі інфляція становила 24,9%, що на 1,1 відс.п. нижче показника січня 2023 року.
Як повідомив професор Київського національного економічного університету Богдан Данилишин, фактична інфляція виявилася значно нижчою торішніх прогнозів Уряду, НБУ та міжнародних організацій, які очікували інфляцію на рівні 30-31%.
У січні 2023 р. НБУ оновив прогноз річної інфляції, тепер її прогнозне значення на кінець І кварталу 2023 р. складає 23,6%, а на кінець 2023 року — 18,7%.
Найвищі темпи поточного зростання цін зафіксовано у харчових продуктах та пальному:
- харчові продукти: +32% в річному вимірі;
- автомобільне пальне та мастила: +42% в річному вимірі.
Серед харчових продуктів за рік найбільше подорожчали яйця (+80%), фрукти (+75%), риба (+44%).
Стримувальним чинником інфляції стало скорочення сукупного попиту. Падіння середньої реальної заробітної плати (на 12% за даними Держстату) та ріст безробіття (до 28% від робочої сили за оцінками Мінекономіки) зумовили вагоме скорочення споживчого попиту. Масова мобілізація чоловіків до лав ЗСУ виступала додатковим чинником скорочення попиту.
Також стримувальним фактором росту споживчих цін було запровадження урядом мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки ринкова корекція цих адміністративних тарифів все одно рано чи пізно відбудеться.
Основний вклад в прискорення цін здійснили немонетарні чинники. Це насамперед воєнні руйнування виробничих потужностей (зокрема у сфері нафтоперероблювання), девальвація обмінного курсу, вимушені зміни в ланцюгах постачання матеріалів та ринках збуту готової продукції. Не слід також забувати про колосальний навіс ще довоєнного росту цін виробників промислової продукції (+66%), який так або інакше здійснював тиск на собівартість та впливав на цінову політику підприємств. Додатковий тиск на ціни здійснює підвищення частки імпорту на внутрішньому ринку через девальвацію обмінного курсу та світову інфляцію.
Інфляція та обмінний курс. Офіційний обмінний курс гривні до долара США в річному вимірі девальвував на 25% (за готівковим сегментом – на 26%), що посилило тиск на ціни, особливо зважаючи на підвищення потреб економіки в імпорті. Однак, вплив девальвації на інфляцію не має спірального ефекту, оскільки режим обмінного курсу залишається фіксованим (36,6 грн за 1 дол.), а рівень валютних резервів країни підтримується масштабною зовнішньою допомогою та обмеженнями на виведення капіталу з країни.
Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за плинний календарний рік становить 1,6 трлн грн або 33% ВВП (без врахування грантових джерел). Продовження воєнних дій та відновлення постраждалих від війни територій зумовлюватимуть подальше розширення фіскального дефіциту. Незалежно від джерела покриття цього дефіциту (емісія, внутрішні позики чи міжнародна допомога), його фінансування спричинятиме надходження додаткової грошової маси в економіку, що тиснутиме на ціни. Розширення фіскального дефіциту вже зумовило суттєве збільшення банківської ліквідності та загалом широкої грошової бази економіки: +46% за поточними показниками. Однак, розмір фіскальних стимулів все ще залишається суттєво нижчим сукупних економічних втрат, тим більше що основна частина приросту державних видатків припадає на воєнну сферу, а не на сферу реальної економіки.
Війна та економічна криза підвищили значущість стабілізаційної ролі монетарної та фіскальної політики для відновлення активності економіки на рівні її потенційних можливостей, формування надійної економічної бази для фінансування державою воєнних видатків, зниження ризиків масового безробіття для збереження трудових ресурсів країни.
Читайте також: США повернули Україні скіфські мечі та половецьку шаблю, які вкрали окупанти
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
