Запорожский писатель и журналист Олесь Барлиг написал, с какими трудностями столкнулась его семья, планируя поездку на отдых в Геническ.
Цього тижня, плануючи подорож на море, наша родина зіткнулася із реаліями українського сервісу. Зокрема, тими його особливостями, коли передбачається, що можна щось узгодити онлайн:
1) на сайті приморського містечка вказується інформація про особливості будиночку, що здається і дати заїзду. Телефонуємо. З’ясовується, що насправді це не будиночок, а квартира і в дату, вказану як вільну можна заселитися лише ввечері, бо зранку там будуть ще інші пожильці;
2) сайт перевезника до приморського містечка зазначає про кілька зупинок автобуса у моєму мікрорайоні, де можна сісти для проїзду. Під час телефонної розмови з адміністраторкою дізнаємося, що наш мікрорайон для таких зупинок не обслуговується взагалі (це нам повідомляють зневажливо-капризним тоном);
3) дізнатися про умови перевезення з міського автовокзалу – неможливо. Жоден з номерів вказаних в мережі – не є дійсним (власного сайту у вокзалу нема).
