Михайло Забродський – про створення штучних перешкод для постачання ЗСУ

88

На прикладі постачання ракетного озброєння генерал-лейтенант, Герой України Михайло Забродський розповідає, як створюються штучні перешкоди для постачання Збройних сил України та які з цього можуть бути наслідки.

 Продовжуємо тему постачання до сектору безпеки і оборони держави озброєння і військової техніки. Сьогодні мова про ракетне озброєння.

Нагадаю, “Нептун” (ЖК-360МЦ) – це крилата маловистотна ракета вітчизняного виробництва, розробки КБ “Луч”, яка призначена для ураження морських і наземних цілей на дальності до 300 км. Єдина в своєму класі система озброєння, що на сьогодні є в розпорядженні ВМС України. Унікальний ракетний комплекс було створено в надскладних умовах у 2017-19 роках. В серпні цього року КР “Нептун” з великою інформаційною помпою, як чергове “досягнення” влади, прийнята на озброєння ЗС України.

Але ж закупівлю ракетного комплексу передбачити якось не сталося! Керівництво Міноборони на початку року не включило “Нептун” до ДОЗ-2020 та завіряло, що одразу за результатами державних випробувань буде підписано контракт як мінімум на дивізіон. Це за умови, що за думкою чисельних
експертів мінімальна потреба ВМС складає щонайменше три дивізіони!

На дворі – вересень, випробування завершені ще в липні – а в ДОЗ комплексу “Нептун” досі не має! Це означає, що навіть при запуску постанови про зміни в ДОЗ та включенні цього ракетного комплексу до ДОЗ, державний контракт та аванс може бути зроблений не раніше листопада-грудня – і це знову затягує постачання комплексу у війська.

Крім того, керівництво оборонного відомства не тільки затягує виділення фінансування “Нептуну”. За інсайдерською інформацією, прийнято рішення замінити вітчизняні базові машини комплексу – КрАЗ-7634 на чеські машини “Tatra”. Використання чеських машин, які в два рази дорожче за КРАЗ, не тільки збільшить видатки бюджету, але й вдарить по сім’ям кременчуцьких машинобудівників. Не згадуючи вже і без того про критичний стан чи не єдиного вітчизняного машинобудівного заводу!..
Ситуація по реактивним снарядам “Вільха-Р” та “Вільха-М” не на багато краще. Виконання контракту на 100 снарядів “Вільха-Р” (дальність польоту 70 км) було використано теперішнім керівництво Міноборони як потужний піар-привид, але слід зазначити, що цей контракт було профінансовано у 2019-ому році ще колишньою владою! Лише постановою від 1 липня фінансування на снаряди “Вільха-Р” включено в ДОЗ у розмірі 136 мільйонів гривень – це попередня оплата лише за 30 ракет! І неймовірними зусиллями вдалося виділити 100 мільйонів гривень на завершальні стрільби “Вільха-М” (дальність польоту до 120 км) в рамках державних випробувань! Всю першу половину 2020 року ця програма взагалі була призупинена.

Створення штучних перешкод для постачання ЗС України нових, критично важливих, систем ракетного озброєння може дорого коштувати загальному стану сектору безпеки і оброни країни. Відчуття гарантованої безкарності, відсутність технічної можливості удару у відповідь, зазвичай розпалює апетити противника і не залишає беззахисній стороні жодного шансу!..

Читати у Facebook

Вітаю, шановні друзі! Продовжуємо тему постачання до сектору безпеки і оборони держави озброєння і військової техніки….

Gepostet von Михайло Забродський am Sonntag, 13. September 2020

 

ПОДЕЛИТЬСЯ
загрузка...