Дорогі співвітчизники!
Шановні гості! Представники засобів масової інформації!
«Ніколи не здавайтеся…. Ніколи, ніколи, ніколи… Ні у великому, ні в малому, ні у значному, ні в дрібному… Ніколи не здавайтеся, якщо це не суперечить честі і здоровому глузду».
Цими словами великого британця Вінстона Черчилля я керувався завжди.
«Ніколи не здавайтеся», — чув я в 2014 році, коли отримав від Януковича пограбовану та обеззброєну країну, на яку сунула путінська орда. Коли закордонні лідери після виборів дзвонили не стільки привітати, скільки поспівчувати. Прямо казали, що жодна країна світу не стоїть перед такими викликами, як Україна. І, тоді, до речі, охочих стати Президентом було не так багато, як цього року.
«Ніколи не здавайтеся», — чув я, коли ухвалював рішення ще раз кандидувати в Президенти. Ясно ж було, наскільки запекла очікується боротьба на фоні тієї інформаційної війни, яку вели проти мене із середини мої політичні опоненти. А з-зовні – російська пропаганда.
«Ніколи не здавайтеся» — це те, що чую я і зараз, коли бачу результати егзитполів.
А вони очевидні. І дають підстави подзвонити моєму опонентові і привітати його. Зробити так, як це прийнято робити в усіх демократичних країнах. Сьогодні 21 квітня, а завтра настане двадцять друге, і нам потрібні спільні зусилля, щоб боронити країну.
Дорогі українці!
Вже наступного місяця я залишу пост Глави держави. Так вирішила більшість, і я сприймаю це рішення.
Я піду з офісу Президента. Але я не йду з політики. Твердо хочу про це заявити і пояснити чому.
Наша команда має захистити європейську та євроатлантичну стратегію, ті принципи, ті цілі, ті очевидні наші спільні досягнення, які тепер поставлені під загрозу.
Наша команда захищатиме наш курс на членство в Євросоюзі та НАТО. Бо лише в найсильнішій у світі системі колективної безпеки ми можемо отримати надійний захист від Росії, гарантувати незалежність країни і безпеку громадян.
Наша команда захищатиме безвіз. Конституційний суд швидко переорієнтувався на нову владу і планує визнати неконституційним електронне декларування. А таке рішення поставить під загрозу безвізовий режим. Його можуть забрати.
Наша команда захищатиме нашу армію від атак із середини країни, від будь-яких спроб применшити історичне значення її подвигу.
Наша команда захищатиме українську мову. Якщо Верховна Рада наступного тижня ухвалить закон про мову, я його обов’язково підпишу.
Наша команда захищатиме Православну Церкву України від реваншу Московського Патріархату. І ми все ще очікуємо вибачень за «термос», до речі.
Наша команда захищатиме стабільність банківсько-фінансової системи. Бо вже очевидно, що з Коломойським за підтримку на виборах вирішено розплатитися поверненням «Приватбанку». Скасування його націоналізації створить ризики для коштів десятків мільйонів вкладників. Крім того, спровокує кризу у стосунках з МВФ, і як наслідок – падіння гривні і нову економічну кризу.
Наша команда працюватиме над збереженням міжнародної коаліції на підтримку України та режиму санкцій проти Росії.
Наша команда протидіятиме планам Кремля сформувати лояльну до Кремля більшість під час осінніх виборів до парламенту.
Наша команда захищатиме децентралізацію і реформу сільської медицини, електронні закупівлі та енергонезалежність. Все, чого країна добилася за ці роки.
Дорогі українці, новий Президент матиме сильну опозицію, і країна від цього тільки виграє.
В той же час, щоб ніхто навіть не сумнівався, особисто я і вся моя команда готові підставити плече новому Президенту в усіх його рішеннях, які відповідатимуть національним інтересам України і наближатимуть нас до Євросоюзу та НАТО.
Між офіційним оголошенням результатів виборів і інавгурацією я готовий без жодних обмежень витрачати час для введення нового Президента в курс усіх справ у щонайменших деталях.
Готовий передати йому всю мережу» міжнародної підтримки України, яку ми так дбайливо вибудовували роками. От де є реальна сітка, а не там, де нас безпідставно звинувачували опоненти.
Вибори в Україні пройшли чесно, прозоро, у відповідності з європейськими стандартами. В умовах війни ми зберегли демократію і право вибору. Бездоганно провели тепер вже дві президентські кампанії, парламентську і місцеву. Ми залишаємося єдиною демократичною країною на пострадянському просторі. Із усіх народів колишнього Радянського Союзу, дорогі українці, ми єдині, де є реальне, а не паперове право, міняти владу тоді, коли ви вважаєте за потрібне.
Скільки брехливих чуток і брудних пліток поширили мої опоненти про те, ніби я збирався скасувати вибори. Навіть не чекаю від них вибачень, Господь їм суддя.
Хотів би подякувати всім українцям, по-перше, за спільну роботу протягом п’яти років над вирішенням історичного масштабу стратегічних завдань. У нас все ще безліч нерозв’язаних проблем і відкритих ран. Але країна сьогодні сильніша і в кращому стані, ніж п’ять років тому. Це факт. Але, очевидно, що люди розраховували на більше, і прагнули більшого. І прийняли те рішення, яке прийняли.
Я вдячний кожному українцеві, незалежно від того, за кого ви проголосували 31 березня і сьогодні, за вашу активну громадянську позицію.
Я вдячний своїй фантастичній команді. І тим, з ким хто протягом усіх цих років працювали разом над складними реформами. І тим, хто приєднався під час першого туру. І тим, хто знайшов у собі сили вибачити мені мої прорахунки і помилки, і кинувся в атаку перед другим туром.
Саме ваша потужна підтримка, підтримка мільйонів виборців не дозволяють мені образитися, замкнутися в собі, умити руки, стати осторонь.
Ми сьогодні не виграли бій. Але це не означає, що ми програли війну.
Попереду ще чимало битв, і Україна – переможе!
Моя родина, яка більше за мене втомилася за роки мого президентства, вже поставилася з розумінням до рішення залишитися в політиці. Марино, дякую тобі і дітям за те, що ви завжди поруч. Знаю, що і в найближчі дні – а вони, буду відвертим, для мене психологічно непрості — можу на вас розраховувати.
Дорогі українці!
Сьогодні скажу вам одну річ, якої не казав ніколи. Бо воно трошки пафосно, чесно кажучи. Я люблю Україну. Я люблю свій рідний український народ. Цим почуттям я керувався всі роки мого нелегкого, повірте, президентства. За ці роки вам розповіли про мене багато жахливої неправди. Якби я міг в неї повірити, я би і сам за себе не проголосував. Але мине час, історія все розставить по свої місцях.
Завершити я теж хотів би словами Черчилля, які той сказав 26 липня 1945 року, коли йшов у відставку після виборів, які не зміг виграти. «Мені лише залишається висловити народу моєї країни, заради якого я працював всі ці повні негараздів та небезпек роки, свою глибоку вдячність за постійну та всебічну підтримку, яку він мені надавав під час моєї служби. А також за численні прояви його прихильності до свого відданого слуги».
Все буде добре. Україна буде великою успішною, європейською країною. Це спільне завдання влади і опозиції.
А я молюся тільки про одне: «Боже, бережи Україну».
