Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради оприлюднив Список пам’яток, запропонований до розгляду Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при департаменті культури Запорізької ОВА з метою визначення можливості або неможливості подальшого зняття з державного обліку.
«Усім вказаним об’єктам охоронний статус надано у радянські часи у відповідності до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури».
Підкреслюємо, що мова не йде про демонтаж цих об’єктів. Частина пам’яток водночас мають охоронний статус у зв’язку з предметом охорони, який не пов’язаний з імперськими та радянськими ідеологемами. І цей охоронний статус не обговорюється.
З частини пам’яток не буде знято «радянський» охоронний статус, доки їм не буде змінено предмет охорони з подальшим набуттям охоронного статусу у відповідності до чинного пам’яткоохоронного законодавства.
Остаточне рішення ухвалюватиме Міністерство культури та інформаційної політики України», — йдеться у повідомлені Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міськради.
Додамо, що частина пам’яток з цього списка вже демонтована в рамках декомунізації кілька років тому або кілька днів тому. Наприклад, пам’ятник Кірову та погруддя Пушкіну.
До речі, на фото — будинок на проспекті Соборному, який входить до списку пам’яток. Історична «цінність» будинку в тому, що у ньому жив Йоганнес Леппік, російський революціонер естонського походження.
Леппік з жовтня 1917 року працював заступником голови Олександрівської ради робітничих і солдатської депутатів. З січня 1918 року — член Олександрівського революційного комітету, заступник голови виконавчого комітету Олександрівського повітового комітету Катеринославської губернії.
З 1919 році — голова Олександрівської повітової надзвичайної комісії (ЧК). У 1920 році — голова Олександрівської губернської надзвичайної комісії (ЧК). З 1921 року — на профспілковій роботі в Катеринославській губернії. З 1925 по 1926 рік — голова Запорізької окружної контрольної комісії КП(б)У.
З 1926 року — директор заводу «Червоний прогрес» у Великому Токмаку, начальник Ковкобуду, начальник ремонтного заводу «Запоріжсталі». З 1932 року — секретар партійної колегії Запорізької міської партійної організації. Обирався головою організації Червоного Хреста міста Запоріжжя. Помер 30 березня 1936 року в місті Запоріжжі.
