В центрі Запоріжжя на будинку по проспекті Соборний досі розташована табличка на честь російського революціонера, яка має такий напис:
«Желябов Андрій Іванович, видатний російський революціонер, організатор і керівник партії «Народна воля». Деякий час проживав у місті Олександрівську, готуючи замах на царя».
Примітно, що табличка має напис на українській мові, тож, скоріш за все, була встановлена вже після отримання Україною Незалежності. Постать Андрія Желябова в історії є неоднозначною, і більшість з істориків схиляються до того, щоб позиціонувати його саме як українця, адже він народився в Криму і вчителював на Черкащині. Ймовірно тому табличку юридично не прибрали в рамках закону про декомунізацію.
Хто такий Андрій Желябов
Андрій Желябов народився у маєтку Султанівка на східному узбережжі Криму за два роки до початку Кримської війни. Навчався в Керченській гімназії, а згодом на юридичному факультеті в університеті Одеси, відкритому невдовзі після Валуєвського циркуляру і на фоні загальної українофобії названому «Імпєрскім Новороссійскім унівєрстітєтом». 1871 року за участь у студентському виступі Желябова відрахували з університету і вислали за межі Одеси. Відтоді і до 1873 року він жив у Городищі на території сучасної Черкащини, працював учителем у Мліївській заводській школі.
У цей час Желябов бере активну участь у роботі київської «Громади» – напівлегальної культурно-просвітницької організації українського національно-патріотичного спрямування. Варто згадати імена учасників «Громади», чиї відділення діяли фактично по всій території України і навіть у російському Петербурзі. Серед засновників і перших учасників «Громади» – Куліш, Костомаров, Антонович, Драгоманов, Лисенко, Старицький і звісно ж найвідоміший наш земляк – Тарас Шевченко.
До «Громади» належав і автор слів сучасного гімну нашої держави «Ще не вмерла Україна» – Павло Чубинський. Він жив у Городищі на Черкащині у той самий час, що й Желябов – приїхав сюди у другій половині 1870 року і влаштувався на роботу в адміністрацію багатої цукрової фірми «Брати Яхненки і Симиренки» (до слова, Желябов у Городище приїхав саме тому, що був одружений з донькою Семена Яхненка, родині якого належала фірма, де працював Чубинський). З Черкащиною Чубинського пов’язує не лише проживання і робота в Городищі, а й… кримінальна справа, порушена поліцією щодо загадкової прокламації українською мовою «Усім добрим людям» – її було виявлено у Золотоніському повіті. А ще – Чубинський, як член Київського відділення Російського Географічного Товариства у складі наукових експедицій досліджував давні Городища Подніпров’я – зокрема, у Трахтемирові на Канівщині…
До «Громади» належав і журналіст та педагог, майбутній міністр освіти УНР та навіть тимчасовий голова Української Центральної Ради Володимир Науменко, який відомий ще й тим, що у 1902 році викупив на Канівщині ділянку землі, на якій була могила Тараса Шевченка – спеціально, щоб опікуватися нею і зберегти для наступних поколінь українців…
Був серед «громадівців» і випускник кращих університетів Франції та Німеччини, видатний науковець-фізик, математик, філософ і доктор медицини Сергій Подолинський – уродженець села Ярославці, тоді Звенигородського повіту, а нині – Шполянського району Черкащини. А ще «громадівцем» був уродженець корсунського Стеблева, письменник Іван Нечуй-Левицький та багато інших прогресивних українців.
У спілкуванні з такими людьми і формувався як революціонер кримчанин Андрій Желябов. Навіть коли повернувся до Одеси, «ходив у народ» на Херсонщині та в Катеринославській губернії – аж до Маріуполя, жив на Вінничині, а згодом переїхав до Росії, Желябов знав, що відбувається з його друзями з Придніпров’я. Згідно Емського указу царя Олександра Другого було ліквідовано Південно-Західний Відділ Російського Географічного Товариства у Києві – дітище Павла Чубинського, припинено видання газети «Київський телеграф», де працювало декілька «громадівців», а з київського університету Святого Володимира (нині – ім. Тараса Шевченка) звільнено найбільш проукраїнськи налаштованих викладачів, серед яких – Михайло Драгоманов і Сергій Подолинський…
1879 рік круто змінив політичну долю Андрія Желябова, який під впливом ідей Герцена і Чернишевського став переконаним «народником», Очевидно, йому імпонувала й одна з програмних засад організації – право поневолених царатом націй на самовизначення. Після розколу «Землі і Волі» Желябов очолює один з її осколків – партію «Народна воля» і в тому ж, 1879 році, вперше стає учасником невдалого замаху на царя Олександра Другого…
Останній день життя російського царя настав у перший день весни 1881-го, через декілька днів після дивної пригоди з коршуном, який розривав голубів, але й сам потрапив до пастки…
За старим стилем 1-го, а за новим – 13 березня біля Катерининського каналу, де з коретежем охорони з терських козаків проїздив царський кортеж, під карету з імператором народоволець Рисаков кинув гранату, яка не спричинила практично ніякої шкоди. Жодної подряпини не отримав і цар, який вийшов з карети подивитися на затриманого охороною нападника. Це був вже шостий замах… І тут до царя раптом швидко підійшов ще один народоволець, білорус Гнат Гриневецький – і кинута ним бомба вибухнула під ногами правителя Олександра. Як і обіцяв юродивий Федір, правитель Російської імперії помирав«у червоних чоботях». Від сьомого замаху…
У ході слідства було встановлено, що організація і планування царевбивства було повністю здійснене Андрієм Желябовим, затриманим поліцією двома днями раніше. Сплановану кримчанином ліквідацію російського царя здійснив білорус…
У офіційних повідомленнях наступного дня цинічно писалося:“Совершилось событие неслыханное и ужасающее: русский царь, ОСВОБОДИТЕЛЬ НАРОДОВ, пал жертвою шайки злодеев среди многомиллионного, беззаветно преданного ему народа”.
Андрій Желябов був страчений 15 квітня разом з чотирма своїми соратниками. Серед них був і уродженець української Чернігівщини Микола Кибальчич, який за декілька днів до страти розробив оригінального космічного літального апарата, завдяки чому увійшов у світову історію космонавтики…
Джерела: Дзвін, «Український інтерес»
Читайте також: У Запоріжжі в публічних місцях з’явилися нові «тривожні кнопки»
Більше новин у Телеграм: https://t.me/forpost_zp
