У самому селищі достигає відома в Україні та за кордоном черешня, яка зветься мелітопольською.
З 70-80 тисяч тонн черешні, яка щорічно продукується в Україні, приблизно чверть — родом з Мелітополя. Сьогодні вона — одна з візитівок Запорізького регіону і одна з “годувальниць” 150-тисячного міста.
Бренд уже так “приївся” українцям, що спритні продавці часто видають за мелітопольську черешню товар з інших регіонів.
Щоб зрозуміти, як і де вирощується цей “бренд”, і чому місто із Запорізької області перетворилось на столицю черешні, ЕП завітала до найбільшого їх експортера — компанії “Мелітопольська черешня”.
Сади з 80-х
“Мелітопольську черешню” заснували в 2002 році. “Ми взяли в оренду паї з висадженою у 1970-1980-х роках черешнею. Є навіть дерева 1930 року”, — розповідає фінансовий директор підприємства Каріна Станчевська.
За її словами, схеми посадки садів тих часів неефективні, тому з 2010 року компанія перейшла на інтенсивні схеми посадки. Замість 600 дерев на один гектар тепер висаджують 1 600. Це сприяє підвищенню урожайності.
У 2018 році в садах підприємства, які відвідала ЕП, зібрали 610 тонн черешні, 90% якої експортували переважно в Білорусь, Польщу та Молдову. Під черешневими садами у компанії 275 га, з них 73 га — молоді сади, які ще не плодоносять.
За останні три роки компанія інвестувала в закладку садів, іригацію та обладнання 20 млн грн. Крім черешні, вирощують персики, яблука, виноград, зернові культури.
Група компаній “Мелітопольська черешня” — один з найбільших виробників та експортерів черешні з України. Загальна площа землі в обробітку — 15 тис га, з них під садами — 452 га. Земельний банк розташований у Запорізькій, Херсонській та Харківській областях. Засновник – Сергій Мінько, наразі мер Мелітополя.
Спочатку журналістам показують молоді сади. Саджанці черешні компанія купує у Мелітопольської дослідної станції садівництва ім. Сидоренка — вважає їх найбільш ефективними для українських умов вирощування.
На нові насадження компанія встановила систему крапельного зрошення. “Без води черешня не наллється і буде дуже дрібною. Черешню поливаємо 12 годин на день”, — пояснює керівник агрономічного управління садівництвом Іван Гринців.
Він працює із садами 365 днів на рік, хоча збирання черешні триває місяць.
“Ми відчуваємо проблему з відтоком кадрів з України. Зважаючи на тривалий термін окупності садів, відсутність таких обсягів державної підтримки, яку мають садівники в ЄС, ми не завжди конкурентні щодо зарплати”, — пояснює він. У Мелітополі за день збору черешні платять 350-400 грн, в ЄС — 10 євро за годину.
Мелітопольське господарство вирощує чимало сортів черешні: “Валерій Чкалов”, “Мелітопольська чорна”, “Рубінова”, “Талісман”, “Францис”, “Дачниця”. “Рубінову” неможливо знайти в ЄС, як і жовту черешню. Ці сорти унікальні для України.
Черешню збирають лише вручну. Збирачі працюють в садах з 6 ранку, коли спадає роса, і до 16.00. Для збору потрібна садова драбина і невелике відерце, яке після наповнення ягодами треба пересипати у брендований гофрований ящик.
Рекордсменом зі збору у 2018 році і в 2019 році став 30-річний чоловік, який зібрає 270-300 кг черешні за день. У радянські часи існувала норма: для черешні ранньої групи — 50 кг за день, для пізньої — 90 кг. Зараз таких норм не існує. Працівники збирають в середньому 80-90 кг.
Джерело: Економічна правда
