Ганебне шоу, влаштоване навколо нібито «вручення підозри» п’ятому президенту України, лідеру партії «Європейська Солідарність» Петру Порошенку, не робить честі владі і повертає країну до часів Януковича. Про це йдеться у тексті листа української еліти Зеленському.
Українці закликають Зеленського припинити політичні переслідування, а замість цього направити зусилля на консолідацію суспільства у протидії російській агресії.
Документ відкритий до підписання для всіх, хто так само поділяє застереження цього звернення:
Президенту України
В.О.ЗЕЛЕНСЬКОМУ
Шановний Володимире Олександровичу!
Звернутись із цим листом нас спонукали останні події, які повертають нашу державу у часи Януковича. Сваволя, вибіркове правосуддя, політичні переслідування після Революції Гідності мали назавжди полишити Україну.
Ми обурені діями ДБР та ОГПУ, які повертають ці огидні явища в українську дійсність. Це – ознаки формування в Україні поліцейської держави.
Ганебне, незаконне, непрофесійне шоу, влаштоване навколо начебто «вручення підозри» п’ятому Президенту України, народному депутату Україну Петру Порошенку не робить честі владі. Воно значно погіршує імідж нашої країни у світі. Такі дії дискредитують саму правоохоронну систему, руйнують і без того невисоку довіру до неї. Суспільству посилається небезпечний сигнал: «органам» закон не писаний. А отже, завтра будь-чиї права можуть розтоптати – було би політичне замовлення.
Із великим сумом маємо констатувати, що в Україну повернулись репресії проти політичних опонентів. Обурливо, що основним об’єктом цих репресій став Петро Порошенко — людина, зусиллями якої Україна змогла вистояти у протистоянні з Росією у найтяжчі роки.
Маємо нагадати, що першопочатково всі ці справи були ініційовані членами колишньої команди Януковича. Вони суголосні меседжам ворожої російської пропаганди. І саме ці ініціативи радо підтримала і вкрай топорно намагається реалізувати команда нинішнього Президента України.
І найголовніше, що всі ці незаконні дії ослаблюють позицію України на міжнародній арені. Бо Петро Порошенко уособлював для світу рішучий опір російській збройні агресії. А що уособлює на цьому фоні команда Зеленського, переслідуючи Порошенка? Зокрема, за похід українських кораблів українськими територіальними водами? За початок контрнаступу проти сил агресора, що вторглися в Україну? За призначення у силових структурах, для підвищення їхньої ефективності?
Фактично, ці та інші справи, цілком за російськими лекалами, спрямовані на визнання злочинними будь-яких дій, спрямованих на захист України: контрнаступ проти сил агресора, використання Військово-морських сил для посилення захисту української території, призначення у силових структурах.
Звинувачення Президента України за видання указу про кадрове призначення у Службу зовнішньої розвідки України виглядають вкрай дивно, — адже це його конституційні повноваження. Крім іншого, це може поставити під сумнів будь-які кадрові рішення, які ухвалює як нинішній, так і майбутні очільники держави. Це – небезпечний прецедент.
Наголошуємо: збудувати державу справедливості, виконати обіцянки перед народом, на «юридичному треші» нікому ще не вдавалось. Як і не вдасться заховатися за ним від питань суспільства щодо неефективної політики всередині країни і послабленням України на міжнародній арені. Не варто наслідувати приклад Януковича. Він призводить до руйнівних наслідків, і в першу чергу для влади.
Найкраще, що може зробити нинішня владна команда – це припинити політичні переслідування і зосередитись на об’єднанні українського суспільства у протидії російській агресії, почати займатись відстоюванням інтересів України на міжнародній арені та покращенням рівня життя людей в Україні.
1. Йосиф Зісельс, колишній політв’язень, Ініціативна група «Першого грудня».
2. Юрій Щербак, письменник, Надзвичайний і Повноважний Посол України.
3. Костянтин Сігов, філософ та громадський діяч, керівник Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА.
4. Ігор Козловський, релігієзнавець, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, учасник ініціативної групи «Першого грудня», в’язень сумління т.зв.»ДНР».
5. Олексій Панич, філософ, перекладач, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу.
6. Євген Бистрицький, філософ.
7. Леонід Фінберг, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, головний редактор видавництва «Дух і Літера».
8. Сергій Квіт, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016).
9. Микола Горбаль, колишній політв’язень, поет.
10. Генадій Боряк, історик, заступник директора Інституту історії НАНУ.
11. Тарас Возняк, головний редактор часопису «Ї».
12. Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця.
13. Мирослав Маринович, колишній політв’язень, учасник Ініціативної групи «Першого грудня».
14. Сергій Висоцький Рух Опору Капітуляції (РОК)
15. Андрій Левус РОК
16. Мирослав Гай РОК
17. Андрій Павлишин, історик, перекладач, публіцист
18. Ярослав Яцків, головуючий ІГ «Першого грудня».
19. Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту
20. Ігор Юхновський, академік НАНУ, герой України, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»
21. Сергій Рябченко, професор, чл.-кор. НАН УкраїниДжерело: https://censor.net.ua/ua/n3201893
