14 жовтня ми відзначаємо День захисників і захисниць України. Це свято в 2014 році започаткував п’ятий Президент України Петро Порошенко, скасувавши при цьому відзначення на державному рівні радянського Дня захисника Вітчизни 23 лютого.
Для українців це стало історичним рішенням, адже саме в часи російської агресії для наших воїнів було принципово мати свою, не радянську дату вшанування захисників.
«В багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я наголошую, Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!», – наголосив тоді Петро Порошенко.
Кожного року захисників і захисниць України стає все більше, адже російсько-українська війна досі триває, і наші воїни щодня вимушені давати відсіч ворогу.
Як змінились думки наших захисників за ці роки? Які потреби є зараз у військових? Та що залишається головним для захисників і захисниць? В святковий день своїми думками з нами поділились відомі запорізькі ветерани і волонтери.
Андрій Хімічев, ветеран АТО, голова ГО «Запорізька рада ветеранів АТО»:
«Я пов’язав своє життя з війною в березні 2014-го. Побратими пам’ятають, як ми йшли воювати. Найнеобхіднішим армію забезпечували волонтери, нашою головною зброєю був патріотизм і злість на агресора.
Потім ми бачили, як відроджувалась наша армія. Тодішній президент і Головнокомандувач Петро Порошенко з нуля створив сучасне боєздатне військо, яке не тільки стримувало ворога, але й відвойовувало захоплені території.
Але влада змінилась, як і змінилось ставлення до армії. Відмовчуватись, коли стріляють, відступати, спробувати домовитись з терористами – таки принципи ведення війни у Зеленського. А також – закривати очі на потреби військових.
Як результат – за останні два роки ми суттєво відкотились назад. Ми знову збираємо теплі речі і продукти для української армії.
Проте і це не головні потреби українських захисників. Наші головні потреби – знати, що тут є підтримка. Бо коли ти ховаєш побратимів, що загинули від кулі ворога, а керівник твоєї країни називає вбивць «та сторона» – це викликає не абиякі питання. При цьому цей керівник іменує себе «головнокомандувачем». І він не розуміє, що люди, скалічені війною, не хочуть «договаріваться», вони хочуть перемагати.
В день захисників і захисниць я бажаю побратимам витримки і бойового духу. Сил на боротьбу і ніяких втрат. Ми обов’язково переможемо!»
Галина Гончаренко, волонтерка, керівниця волонтерського центру «Солдатський привал»:
«Волонтерські візити до наших бійців на передову вже стали традиційними, але так само, як і в попередні роки – важливими. Хлопцям і дівчатам, що боронять нашу землю на Сході України, збираємо завжди найнеобхідніше. Обов’язково будівельні матеріали і інструменти, без цього окопи не збудуєш! Буває ворожі гармати нищать укріплення, тому нашим військовим доводиться не тільки воювати, а й облаштовувати позиції, побут для ночівлі далеко не в затишних умовах. Традиційно частуємо захисників солодощами, фруктами, печивом, бо знаємо, як не вистачає їм таких звичайних, здавалося б, смаколиків і речей… теплий одяг, білизна, засоби гігієни.
Хочу привітати всіх наших захисників, захисниць, волонтерів і помічників, тих, хто підтримує військових ось уже восьмий рік…Так, багато часу. Саме в святкові дні поєднуються гордість за наших героїв і смуток за тих, хто боронив Україну до останнього. Нехай патріотизм, сила духу та незламна віра у щасливе майбутнє додадуть усім нам нових сил і натхнення. Слава Україні!»
Олена Ярошенко, військова волонтерка, свівзасновниця БФ «Лебедія»:
«Як волонтер, який постійно доправляє допомогу нашим військовим, я бачу їхні реальні потреби. Все те, що може врятувати життя! Медикаменти, особливо ті що потрібні для парамедиків. Досі потрібні будівельні матеріали й інструменти. Потрібні автозапчастини – волонтери у 2014-му передали багато автівок, і їх потрібно ремонтувати, обслуговувати. Традиційно нам допомагає декілька шкіл та Долинська і Широківська громади.
Школи в нас збирають допомогу з 2014 року, ми ними дуже пишаємося! Але для тих, хто хоче допомогти, можу сказати, що краща допомога – гроші. На них волонтери можуть купити запчастини та те, що ми закуповуємо на заводах виробників – певні агрегати.
Вітаю від усього серця наших Героїв! Наших захисників і захисниць . Я бажаю їм здоров’я, сил і натхнення! Шановні українці! Пишаємось нашими Героями. Ваша підтримка і вдячність — це те, що дає сили нашим захисниками. Тому прошу, не забувайте тих, хто поклав своє життя і своє здоров’я за Україну».
Максим Кордупа, ветеран АТО:
«День захисників і захисниць України – свято не тільки військових.
З вдячністю і гордістю в цей день варто говорити про підтримку воїнів, як кажуть, пересічними громадянами. Тими, хто розуміє і серцем і душею вболіває за Україну. Люди передають малюнки, листи від дітей, готують і відправляють захисникам їжу, одяг, частинку справжнього родинного тепла.
По собі знаю, яка сила цих передач. Як вони додають бойового духу, вселяють віру в те, що у рідній стороні про вояка не забувають.
Свято захисників і захисниць – воно стосується усіх нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни. Я вважаю, що в цей день варто вшанувати усіх патріотів, небайдужих українців, які своєю професійною працею, волонтерською роботою забезпечують інформаційну і матеріальну підтримку військових. Ці люди захищають Україну від російської агресії. І це не менш важливо, ніж військова оборона української землі.
Слава нашим захисникам! Слава Україні!»
Вячеслав Зайцев, ветеран АТО, «кіборг»
«Я присягаю ніколи не зрадити народу України» – саме ці слова завершують солдатську присягу. Вважаю ці слова найважливішою армійською молитвою, яку кожен солдат, справжній патріот має у серці. Гордий з того, що запорізька громада – це потужна хвиля підтримки для військових.
Захисники і захисниці на передовій мають бути захищені і підтримані саме громадою, це як інший фронт. По цей бік фронту – інформаційний спротив російській агресії. Українці часом поглинуті спотвореною, нав’язаною чужинцями ідеологією, а треба протистояти. Адже нашим бійцям, особливо молоді, поколінню, яке зростало в незалежній Україні, зараз на передовій ой як не легко. І саме ми маємо показати їм, як сильно віримо в перемогу і довіряємо цим героям оборону Батьківщини.
Пам’ятаймо кожного полеглого Героя, кожного українця, патріота, кожного закатованого і полоненого, пораненого, врятованого. Вшановуймо їх гідними справами, достойними вчинками. Нехай наші захисники і захисниці перебувають під надійною опікою – покровом Пресвятої Богородиці. Україна понад усе!»
Редакція Forpost долучається до вітань. Дякуємо кожному захисникові і захисниці Україні за мирне небо в наших містах, за Незалежність і свободу.
Слава Україні! Слава захисникам України!
