Сьогодні представники культурологічних та літературних організацій Запоріжжя зібрались під «Тарасовою грушою», щоб відзначити 180 річницю з дня перебування Тараса Шевченко на Запоріжжі.
Далекого 1843 року Тарас Григорович побував не лише на Хортиці, а й на Дніпрових Порогах. Скільки днів він провів на Порогах нам невідомо, а на Хортиці і в селі Вознесенці (село було розташоване на території сучасного Вознесенівського району) він провів два тижні.
Проживав Шевченко у родині Прокопа Булата. Старший син Прокопа – Роман щоранку човном перевозив молодого Шевченка до Матері-Хортиці, як називали її славні Запорожці. Разом вони мандрували Хортицькими стежками, а під вечір поверталися додому. Родина Булатів була багатодітна. Тож Тарас Григорович лягав відпочивати не в оселі гостинних господарів, а під дикою грушею.
«Сьогодні вже немає ні того села, ні оселі Булатів, а груша, під якою відпочивав Шевченко – жива. Тарасова Груша вже має поважний вік 220-225 років», — розповів «Форпосту» запоріжець Пилип Юрик.
Щороку ініціативні запоріжці впорядковують територію навколо Тарасової Груші, а в День перепоховання Тараса Шевченка 22 травня проводять патріотичн заходи біля неї.
Додамо, що згідно рішення Запорізького облвиконкому від 22 жовтня 1982 року Тарасова Груша є на обліку, як «Пам’ятник Природи». За іншими документами, вже незалежної України, вона є «Ботанічна Пам’ятка Природи» і охороняється Законами України. Проте територія, на якій росте Тарасова Груша передана у оренду ПП «СТЕРК» терміном до 2053 року. За планом забудовника там планують звести торговельно-розважальний комплекс…
Нагадаємо, у Запоріжжі об’єкт культурної спадщини друге десятиліття перетворюється на руїни та смітник.
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
