Про це повідомила gazeta.ua.
Оскільки Гуляйполе було потенційним об’єктом прориву, Євген разом із друзями взяв участь у захисті міста. Вони готували коктейлі «молотова», встановлювали оборонні споруди на в’їзді до міста, волонтерили. Також він зміг використовувати свої професійні навички на воєнному фронті, отримані на сільськогосподарському підприємстві «Преображенське».
«За допомогою свого квадрокоптера, яким він до війни оглядав посіви, мій брат почав відстежувати та знімати колони окупантів, які активно наближалися з боку міста Пологи», — згадує Марія. «Всю зняту інформацію він одразу передавав ЗСУ, координуючись з розвідниками. Кожного дня вони виявляли техніку та живу силу окупантів і допомагали знищувати їх. Всі підступи до міста кожні дві години були під їхнім наглядом», — розповідає сестра Євгена.
На жаль, нещастя не оминуло сім’ю агронома. 9 березня Євген разом з Артемом Лазоренко, 25 років, їхав у бік Мирного ґрунтовою дорогою. Тут вони мали зробити чергові знімки з дрона. Саме на цій дорозі хлопці наїхали на ворожу міну.
«Це був постріл не в них. Це був постріл в наші серця. Це величезна втрата для нашої родини та всіх друзів Жені, з якою ми ще не навчились жити. Щоб вшанувати його пам’ять та продовжити його справу, ми заснували Благодійний фонд імені Євгена Коростельова. Наша мета — допомагати ЗСУ до перемоги», — заявляє дядько Євгена, Дмитро Коростельов.
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
