«На сьогодні велика частина сил українців та європейців йде на дослідження та відновлення саме Чорного моря. Воно є більш цікавим для європейців із зрозумілих причин, тож і коштів на нього витрачається значно більше. Азовське море – це біла пляма на карті Європи. Його не існує для європейців, але, фактично, скоро не буде існувати і для нас», — Володимир Білоконь, проектний менеджер зі сталого управління водними ресурсами Команди підтримки реформ при Мінприроди.
2019 рік був значно важким для Азовського моря та відпочиваючих, які копирсалися у водоростях та фотографували величезних медуз. Фахівці платформи Укрінформ упевнені, що цього року через сильне випаровування води солоність в Азовському морі підвищилася. Медузи зайшли в Азовське море через Керченську протоку.
З кожним роком ситуація на узбережжях і у водах погіршується. Але і прогрес моніторингу водойм, і будь-якого покращення становища не зупиняється. Щоправда займаються цим переважно європейці.
« Взагалі є низка потужних європейських проектів, які передбачають і фінансову і технічну допомогу. Це логічно, для ЄС, дбати про ті водні ресурси, які межують з ними. Звісно вони досліджують та підтримують ту якість навколишнього природного середовища, яка може потрапити і до них через кордони. Тому більшість підтримуючих проектів направлені саме на Західну Україну. Скоро буде відкрито проект глобального екологічного фонду, який буде стосуватись Західного Бугу і Леману, орієнтований тільки на Україну і Республіку Білорусь. Тобто вони закривають західні кордони, бо їм це цікаво», — Володимир Білоконь, проектний менеджер зі сталого управління водними ресурсами Команди підтримки реформ при Мінприроди.
Наприклад, проект «EMBLAS+», який спонсорується ЄС, спрямований на відновлення навколишнього середовища і Чорного моря. Він надає підтримку Україні та іншим країнам Причорномор’я у збереженні моря. Основними заходами проекту є проведення спільних досліджень у відкритому морі (від Одеси до Батумі) та національних пілотних моніторингових досліджень відповідно до вимог Рамкової Директиви ЄС щодо морської стратегії з використанням новітніх технологій та обладнання. Тривалість проекту – 2019-2020 рр. Бюджет: 1,6 млн євро. А також проводить збір даних про стан моря, що має вирішальне значення для прийняття обґрунтованих рішень.
«Система управління якістю морського середовища передбачає базову оцінку становища і ті заходи, які треба виконати для того, щоб дійти до доброго екологічного стану. Моніторинг дає можливість нам зрозуміти, чи дійшли ми до цього доброго екологічного стану. Якщо ми не дійшли до певного ефекту, ми формуємо нову систему заходів. Моніторинг є одним з ключових елементів механізму, який працює на краще для навколишнього середовища», — Віктор Коморін, директор Українського наукового центру екології моря.
Цього року з липня по серпень відбувся третій етап досліджень стану Чорного моря. Було доведено, що переважну кількість сміття займає пластик. А також знайдено небезпечні хімічні сполуки, які загрожують життю фауни та людини. Цьому сприяє морський транспорт та стічні промислові води. Було виявлено види риб, яких вже прозвали вимираючими, а також нові види рослин.
«Моніторинг дає поштовх до запровадження нових законопроектів та програмних заходів. Наприклад, ми дослідили кількість пластикового сміття на узбережжях. Це і бляшанки, трубочки, пакети, ватні палочки. Показали реальні цифри цього сміття. І вже до 21 року кількість виробництва пластику буде зменшена. Досліджуючи Чорне море, ми знайшли залишки пестицидів, які виробляла одна хімічна компанія. Ці дані здали у європейську хімічну агенцію, а вже там подали позов проти цієї компанії. Як наслідок, вона збанкротувалась», — Олена Марушевська, експерт з комунікації, представник проекту Emblas+.
Чи можливо виправити екологічно неврівноважену ситуацію українських водойм?
«Європейська рамкова водна директива говорить про досягнення гарного стану. Є дуже гарний, а є просто гарний. Наше завдання — досягти хоча б гарного стану і підтримувати його. В рамках ЄС деякі країни вже реалізували плани управління річковими басейнами. Наприклад, Франція за 12 років вже виконала два таких плани, а зараз виконує третій. Директива вимагає пояснень причин, якщо плани щодо покращення гарного екологічного стану (ГЕС). ЄС хоче, щоб ті гроші, які були потрачені на оздоровлення водних ресурсів, тими ж ресурсами були і зароблені. Але цього в нас немає», — Володимир Білоконь.
Звісно, що пересічний громадянин України не зможе просто так взяти і моніторити стан моря чи місцевої річки. Але хоча б просто підтримувати чистоту свого шматка землі, свого міста, свого рідного краю – це вже одна ниточка у цьому величезному мотку.
«У ЄС є свої інтереси. І в Україні повинні бути свої інтереси. Ми повинні думати не як отримати якусь копійку від ЄС, а й самим щось пропонувати. ЄС допоможе нам тільки, якщо усвідомить, що це є дійсно для нас важливо. А ми, нажаль, не виконуємо своїх зобов’язань», — Володимир Білоконь, проектний менеджер зі сталого управління водними ресурсами Команди підтримки реформ при Мінприроди.
