Кандидат у мери Валерій Прозапас розповів як робитиме із Запоріжжя європейське місто

512
Кандидат у мери Валерій Прозапас розповів як робитиме із Запоріжжя європейське місто

Форпост продовжує серію інтерв’ю з кандидатами від політичної сили «Європейська Солідарність» в Запорізькі місцеві ради. Цей матеріал буде присвячено спілкуванню з Валерієм Прозапасом – кандидатом  на посаду мера Запоріжжя.

Валерій Прозапас добре відомий всім як офіцер запасу, ветеран АТО, блогер та підприємець. З його дописів у соціальних мережах тисячі містян дізнаються про махінації з державними грошима та корупційні злочини, які складно виявити без детального аналізу документів. За шість років активності в соцмережах Валерій заручився широкою підтримкою та довірою запоріжців.

Оскільки для свідомого українця Батьківщина завжди на першому місці, Валерій пішов добровольцем у другу хвилю мобілізації. Повернувшись вже не зміг стояти осторонь й мовчати, з того часу щодня його профіль поповнювався десятками думок та аналітичних спостережень. Проте, як зазначає сам Валерій для нього це просто інструмент спілкування з людьми, тим паче, що його чують тисячі. Валерій має три вищі освіти, реалізував себе як успішний бізнесмен, став захисником країни та лідером громадських думок.

Сьогодні,  у прагненні стати міським головою Запоріжжя, його підтримує чимала аудиторія, про свою  мотивацію, ідеологічні цінності та плани на посаді він розповів журналістам «Форпост».

– Ви  доволі успішний бізнесмен, навіщо Вам посада міського голови?

– Я свідомо обрав цей шлях – шлях боротьби за зміни і за європейське майбутнє. Посада мера дасть більше можливостей реалізувати ідеологічну сторону програми партії «Європейська Солідарність». Вже понад 15 років я провів у будівництві й давно помітив, що Запоріжжя як сучасне місто дуже відстає в інфраструктурному розвитку. Цифри кажуть, що за останні 3 роки було витрачено 6,5 мільярдів гривень на розвиток міста, але змін ніяких немає. Окрім цього я своїми очима бачив війну й втрату, бачив те, як люди залишались без Батьківщини та я не можу дати можливості поневолити нас.  Я хочу бачити Запоріжжя європейським містом, я хочу, щоб  не було небезпеки «русской весны» й щоб воно було частиною України в складі Європейського Союзу.

– Балотуватись було Вашим рішенням чи завданням партії?

Звичайно, що це моє рішення. Я вступив у партію ще влітку минулого року. Саме тоді, коли проросійські сили під маскою популістів розпочали реванш, я зрозумів, що їм необхідно протистояти. А протистояти їм можна у правовому полі, в політичній боротьбі, тоді я й обрав шлях з «Європейською Солідарністю». Я поділяю принципи партії, її ідеологічні засади й хочу їх реалізовувати.

– Ви сказали про ідеологію, а чи всі Ваші цінності збігаються з партійними? Назвіть три головні.

Так, я можу говорити про те, що всі політичні цінності збігаються. Перша – це євроатлантичні устремління України, які ми хочемо реалізовувати. Друга – укріплення української державності в широкому сенсі: від військового й до мовного та культурного. І третя – вирватись із цього пострадянського феодального економічного укладу і отримати нарешті сучасну, потужну економіку.

– Після перемоги яке практичне застосування матиме ідеологія Ваша та «Європейської Солідарності» для Запоріжжя?

Саме пряме: ми маємо наразі програму, яка складається з 25-ти пунктів, вони сформовані в рамках нашої проєвропейської ідеології та спираючись на її цінності. Діяльність на посаді міського голови напряму співвідноситься з втіленням цієї програми. Якщо на практиці, то на меті впровадити нові принципи управління та відкритості, сучасні підходи до міського господарства, розвиток гуманітарної сфери тощо. Ми будемо намагатись перетворити наше місто на таке, яке було б схоже на європейські. Останнім часом, на жаль, Запоріжжя почало відставати не тільки від європейських центрів, а вже й від маленьких міст, наприклад таких як Мелітополь. Я дуже хочу використати всі можливості децентралізації й витягнути Запоріжжя з самого кінця списку конкурентоспроможності міст України. 

Під час парламентської кампанії та зараз Вас підтримують відомі талановиті люди. Це Ваші друзі, чи просто прихильники партії? (Маємо на увазі Дмитра Чекалкіна, Ахтема Чийгоза, Івана Леня.)

–  Так вийшло, що ми працювали разом під час торішньої президентської кампанії в команді Петра Порошенка. Розуміння того, що ментально  ми надзвичайно близькі прийшло саме під час нашого спілкування. Відтоді ці люди стали дійсно моїми друзями. Наші відносини не можна назвати суто політичними або партійними. До того ж одна з причин чому я обрав саме «Європейську Солідарність» так це те, що такі люди її підтримують.

–  Два тижні тому ви публічно викликали чинного міського голову на дебати. Відповіді на які питання хотіли б почути першочергово?

–  Цих питань насправді дуже багато, але найперше, що я хотів дізнатись: «Чому при чотирикратному збільшені міського бюджету, як і бюджету розвитку, місто отримало більше 2-х мільярдів боргів лише за останні 1,5 роки?». Друге: «Чому він не реагує на корупційні скандали серед свого оточення?», «Чому не приймаються кадрові рішення?», хотілось спитати прямо «Чи приймає міський голова участь у кадрових призначеннях?». Третє стосується сфери капітального будівництва в місті: «Чому такі цінові перекоси: один об’єкт будується за ціною двох?», «Чому зупинилась підтримка ОСББ?», «Чому Запоріжжя посідає третє знизу місце в рейтингу конкурентоспроможності міст України?» та багато іншого.

–  Як ви гадаєте чому він проігнорував вашу пропозицію?

–  Він розуміє, що не дивлячись на всі можливості, які дала децентралізація міському голові і тим людям, які разом з ним представляють більшість у міській раді – вони їх не реалізували. Запоріжжя не зробило прориву за ці роки, а навпаки: з міста їде молодь, не вирішуються екологічні проблеми, у Запоріжжі дуже погана ситуація з робочими місцями та інвестиціями. Він прекрасно розуміє, що з підготованим опонентом йому буде важко відповідати на питання. Я володію цифрами і вивчив повністю 5 років міського бюджету, діяльність 33-х комунальних підприємств та готовий задавати «незручні» питання. Тому мене досі ігнорують. Думаю, що і далі відповіді не буде. Він у нас «віртуальний мер» з образом «хозяйственника»  –  не вигідно йому виходити в публічний простір, адже всі побачать, що це «голий король». На жаль, ілюзія відсутності альтернативи навмисно створюється політтехнологами, щоб люди вірили в неї й обрали його знову. 

–  Назвіть три головні проблеми Запоріжжя і як плануєте їх вирішувати протягом свого мерства.

–  Їх дуже багато, але можна виділити три напрямки: екологічний, економічний та гуманітарний. Якщо про екологію, то нам необхідно реалізувати пропозицію фракції «Європейська Солідарність» про установлення стаціонарних пунктів екологічного контролю. Все це для того, щоб зробити реальний діагноз екологічного стану міста. Ми з’ясуємо хто і як сильно впливає на екологію Запоріжжя, а вже після визначимось, що з ними робити. Економічна проблема – це насамперед прозорість, відкритість та адекватність витрат. Хочеться зробити адміністрування бюджету більш серйозним і прискіпливим. Зараз майже кожна закупівля мерії має суттєву корупційну складову, іноді навіть до половини суми. Час цю проблему викорінювати. І паралельно – це розвиток гуманітарної сфери: туризм, культура, наука, освіта. Завдяки цьому з’являться можливості підіймати з пострадянського «совкового» рівня наше місто.

– Яким бачите Запоріжжя після 5 років на посаді міського голови Валерія Прозапаса?

– Я бачу місто сучасним, з оновленою інфраструктурою. Бачу містом в яке іде інвестор, яке суттєво будується і в якому з’являються сучасні місця для відпочинку. Бачу багато нових локацій, оновлену інфраструктуру. Я бачу місто в яке їдуть люди за самореалізацією і бачу Запоріжжя й Україну в складі “Європейського Союзу” через 5 років.

– У Запоріжжі є ризики отримати владу з проросійського кола. Скажіть, як військовий чим це може обернутися?

– Я на власні очі побачив чим це обернулося на Донбасі, адже 2014-го ніс службу саме в тих місцях, які сьогодні знаходяться під окупацією. Ми дивом втримали Маріуполь і були вимушені захищати Новоазовськ. Зрозуміло, що наші сусіди, так званий колишній «братський народ», ніколи не залишить думок про те, щоб повернути під свою владу українські території. Не вийшло загарбати всю країну – намагаються відібрати шматками. Якщо проросійські сили отримають реальні владні важелі у міській владі – прихід «русской весны» лише справа часу. Хочу нагадати, що саме Донецька міська рада прийняла рішення про референдум. Той самий, який закінчився війною та призвів до окупації.  Я буду усіма наявними засобами, зокрема політичними, добиватись, щоб цього не сталося й історія не повторювалась.

– Я знаю, що ви хочете видати власну книгу, про що вона чи є вже перші нотатки?

– Оскільки за першою освітою я історик – тема історичних паралелей мені доволі близька. Блог у «Фейсбуці» став для мене своєрідним інструментом у якому я вів свій літопис впродовж 6 років. Я дуже багато писав і зараз хочу зібрати всі доробки, а це тисячі сторінок, в одну збірку есе. Вона буде мати вигляд хроніки. Ця збірка в моїх планах і я дуже сподіваюсь, що у мене вистачить часу та сил реалізувати задумане найближчим часом. Писати – моє захоплення. Зараз мені хочеться вийти за межі соціальних мереж. Мене часто запрошували на телебачення як блогера, проте підкресліть там, що це також моє хобі (сміється), а не основна сфера діяльності. Однак, якщо блог  можна реалізовувати для суспільної користі, то звісно я буду це робити.

 

Спілкувалась: Руслана Полянська

ПОДЕЛИТЬСЯ
загрузка...