Російські загарбники готуються до контрнаступу ЗСУ на Мелітополь. Однак схоже, що лінія оборони окупантів не надійніша за звичайний паркан.
Як пише «РІА-Мелітополь», пропаганда рашистів намагається показати оборонні лінії та укріплення довкола Мелітополя, як нездоланну перепону, справжній бастіон, який не пробити ні танками, ні ракетами. Кремлівськими телеканалами вже знято десятки сюжетів і репортажів про те, як вдень і вночі копають рови і будують позиції під Мелітополем; різного штибу «експерти» розповідають, що у ЗСУ немає жодних шансів пройти цю оборону. Як це водиться в «руском мірє», власну значущість посилюють не реальними справами, а показухою і гучними заявами. Практика показує, що розповідями про щось значне і могутнє росіяни намагаються прикрити прогнилу реальність. Схоже, так само йдуть справи і з російською обороною, і поки пропаганда робить свою справу, самі окупанти виють від того, в якому хиткому становищі перебувають.
Джерело інформації про жалюгідну якість російських укріплень саме що ні на є неупереджене — російські неонацисти з ДШРГ «Русіч». Ці фанатики, яких очолює сумнозвісний убивця і шкуродер Мільчаков, не помічені в підіграванні офіційній кремлівській пропаганді, тому їхні відомості про ситуацію в окупаційній армії можна вважати якщо й не до кінця правдивими, то принаймні неангажованими. І ось, на своїй сторінці загарбники опублікували враження від огляду російських укріплень на Донбасі, і ці враження, м’яко кажучи, не вселяють оптимізм окупантам.
Так, з’ясувалося, що рашисти будують свої укріплення і рови суворо по мапах, причому по старих, без урахування особливостей рельєфу і характеру місцевості. Говорячи простою мовою, на деяких ділянках лінія оборони побудована так, що дає перевагу тим, хто наступає, і створює критичні умови для тих, хто обороняється. Загарбники змушені констатувати, що на їхніх рубежах достатньо позицій, де українські війська можуть просто з висоти, як у тирі, розстрілювати росіян, які сидять унизу, в окопі. Усе це відбувається, тому що російське командування продовжує демонструвати дуболомний консерватизм і тактику часів навіть не Другої, а Першої світової війни, а використання «другою армією світу» допотопних мап 60-річної давності вже стало притчею во язицех.
Не порадували окупантів і їхні власні бліндажі, які під час будівництва були укріплені навіть не колодами, а дошками. Таке «укріплення» може не витримати навіть попадання середньої міни, а приліт більшого снаряда гарантовано поховає всіх рашистів, що перебувають в бліндажі.
Більшість траншей загарбників відкриті, без перекриттів, що дає справжнє роздолля нашим безпілотникам, які закидатимуть ворога бомбами прямо в окопах. Крім того, у траншеях немає водовідводів і водозбірних ям, а це зі свого боку означає, що більш-менш тривала злива просто затопить рашистів.
Немає в окупантів і нормальних доріг у напрямку до позицій, щоб забезпечувати під’їзд техніки, боєприпасів і підкріплення. Поранених евакуювати з поля бою взагалі буде неможливо, а це означає, що все своє «гарматне м’ясо» російське командування вирішило поховати там. Якщо почнуться дощі і земля навколо перетвориться на багнюку, легка техніка рашистів зав’язне і не зможе під’їхати на підкріплення, тим паче, що в напрямку до позицій не зроблено жодної розмітки чи орієнтирів, і техніці буде складно дістатися до потрібної точки навіть удень, а вночі війська окупантів будуть узагалі сліпими. Самі позиції ніяк не замасковані, і їх прекрасно видно не тільки «в полі», а й із супутника.
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp