Колектив запорізької лікарні написав відкритого листа, в якому розкриті важливі факти

407

Четвертого грудня того року з лікарнею, саме так, не в лікарні, а саме з лікарнею, сталося щось жахливе. Сталося рейдерське захоплення лікарні з боку Івченко Д.В. та його команди ренегатів. 

До цього тривалий час вакантне крісло головного лікаря медичного закладу намагався зайняти Івченко. Навесні 2018 року він вперше подав документи на конкурс на заміщення вакантної посади.

Тоді його кандидатура не відповідала вимогам до кандидата на посаду. І в першу чергу була відсутня вища категорія за фахом “організація і управління охороною здоров’я”. Привізши з м. Дніпро потрібне, ймовірніше за все – підроблене свідоцтво про кваліфікаційну категорію, і зробивши заяву про загублені документи з Луганської області про нібито роботу на посаді заступника головного лікаря, ще до окупації, він в останній день подав документи на конкурс. Але якимось чином «забув» надати декларацію про доходи. Потім на сайті НАЗК з’явилася одна, потім інша і нарешті цілих п’ять – всі різні за змістом, пише Стріла.

Дуже цікаві до речі по цій темі тут і тут.

Виявилося, що до конкурсу на займання посади головного лікаря була допущена тільки одна людина, і це був не Івченко. Жахливо? Під патронатом Департаменту умови конкурсу були змінені, змінені представники конкурсної комісії від лікувального закладу, замінили на лояльних Івченка. Зараз ми згадуємо той день, який за іронією долі, виявився сьомим листопада. В той день дещиця колективу, яка були ошукана тогочасним в.о. головного лікаря Великим О.І., пішла під осіннім дощем за грати і колючі дроти голосувати за виборців головного лікаря. Пішла, бо було обіцяне краще життя. Безглуздість….

Забігаючи вперед скажемо, що багато хто з них вже не працює у цій лікарні. Причину вважаю відомою. Тільки не було тоді ніякої більшості, за усними наказами з Департаменту були просто намальовані цифри.

Далі – звільнення, без поважної причини цілої низки керівників лікарні. Звільнений заслужений лікар України, керівник щелепно-лицьового відділення. До речі, після його звільнення пацієнтів у відділенні поменшало в 4-5 рази. Звільнений також провідний фахівець, завідувач відділенням грудної хірургії. Замість нього призначений близький до Івченка лікар, який до цього працював хірургом у ветеринарній клініці.

Ну що ж…. «Нова мітла по-новому мете». Внаслідок маємо:

– зменшення заробітної плати найбільш незахищеної ланки в лікарні – медичних сестер і санітарок, з подальшим звільненням багатьох. Як наслідок – звільнення кваліфікованих молодших медичних працівників, якими і раніше була низька укомплектованість. (Зараз залишилося 30% штату медичних сестер). У деяких відділеннях, в операційних, на добових чергуваннях просто немає медичної сестри, як фізичної особи немає. Потреба заповнюється зусиллями чергової бригади за рахунок інших відділень та студентів вишів. Поки що деякі працівники працюють на ентузіазмі. Надовго?

– постійні необґрунтовані обіцянки скоротити, поділити відділення і відповідно скоротити фізичних осіб не мотивують до роботи, викликають озлобленість колективу. Але кількість ліжок відповідає вимогам наказу Міністерства охорони здоров’я України № 51 від 01 лютого 2016 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2016 за № 269/28399 «Про затвердження Методики щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення». Проте Івченко необхідно збільшити кількість травматологічних ліжок. А поки люди йдуть: вже не має у лікарні лікаря-ендокринолога, лікаря –психіатра, не вистачає лікарів-нейрохірургів, у відділенні анестезіології та реанімації, як і в інших відділеннях, чергують лікарі-інтерни – коментарі зайві. Але не всім лікарям-інтернам так пощастило. Наприклад: лікарів-інтернів з травматологічного відділення головний лікар – тепер директор примусив брати участь у показовому ремонті приймального відділення травматологічного корпусу. А що? хочуть працювати у лікарні – нехай буде якась там користь, фарбувати стіни легко. А вчитися та потім скласти конкуренцію біля операційного столу, це нікому не потрібно. Тим більш, що в лікарні, як і раніше у відділенні травматології, а відтепер і у відділеннях нейрохірургії та щелепно-лицевої хірургії поширені продажі металоконструкцій для остеосинтезу через мережу різноманітних ФОП, але ці кустарні конструкції не тільки сумнівної якості, та ще й вироблені на тимчасово окупованих територіях Луганської області. До речі, причина того, що відбувається – поява Івченка в лікарні ще в 2015 році. На збуті металоконструкцій, як йдеться у журналістських розслідуваннях, ґрунтується так зване фінансове благополуччя директора, це все продається за завищеною ціною з системою «відкатів» лікарю, яка в свою чергу контролюється директором і їм же відтискається 75% так званих доходів, а це десятки тисяч гривень з кожного пацієнта. Нічого не нагадує? Але апетит приходить під час їжі, і жах – оперуються постраждалі, яким операція не була показана, не показана від слова «зовсім», але у цих людей є гроші – і вони будуть відібрані, відібрані шахраями. Доказами та фото-доказами рясніють соціальні мережі, а далі мовчання усіх.

– розміщення на ключові посади людей не лише без досвіду роботи, але і з відсутністю необхідної освіти (згадаємо лікаря-ветеринара), так приймальним відділенням керує лікар-травматолог, хірургічним корпусом лікарні – БІНГО! – лікар-травматолог. Бездарно. Летальність зростає, кількість хворих поступово зменшується. Дивно, але зараз діяльність менеджерів чомусь не оцінюється за підсумками роботи підприємств.

– спроба навести так званий «порядок» у приймальному відділенні теж закінчилася невдачею, хворі перебувають у відділенні замість 20 хв, до декількох годин, а інколи і вмирають там, без надання допомоги. А з трибун ллються правильні промови про те, як часом все запрацює. Але поки працюють тільки замки на гратах, якими перегороджено пожежні виходи. Причина будівництва смертельних конструкцій – боротьба з палінням. Та й це не вдалося виконати. Як палили у лікарні, так і палять. І припадає директору приїжджатиме о 2 годині ночі, полохаючи своїм видом персонал та хворих. Тільки ефективність цих приїздів невисока, зате дає підґрунтя для сумнівів в адекватності керівника лікарні. А в приймальному відділенні, тепер щоб оформити стаціонарну карту хворий сплачує 100 грн. І надходження грошей за операції до благодійного фонду строго контролюється. А як інакше, якщо кожен божий день директор каже, що треба заробляти гроші, йому напевно. Прикро, що все це під прикриттям слів про реформу. І вже під прикриттям реформи беруть гроші за консультативний прийом. Чи законно?

– зрозуміло, це ж через реформу відчувається трупний сморід у підвалі та на першому поверсі лікарні. Але причина – не вивезене сміття категорії Б, тобто забруднений біологічний матеріал (залишки людських тканин з операційних). Це не жарт.

– проте створено на базі нейрохірургічного відділення інсультного центру з нульовою ефективністю роботи (за кілька місяців роботи виконане лише декілька операцій та більшість з них з летальним наслідком)

Робити прогнози – справа невдячна, але доводиться, доводиться тому, що мабуть вже через кілька місяців ми побачимо порожню лікарню, де просто не буде ні пацієнтів, ні персоналу. Край!

ЦИТАТА

Валерій Романов: «Співробітниками Прокуратури Запорізької області здійснюється регулярний моніторинг інформаційного простору, зокрема повідомлень засобів масової інформації, адже нерідко саме з викривальних публікацій ЗМІ, правоохоронні органи дізнаються про факти вчинення тих чи інших злочинів».

Чого ви чекаєте?

Лист – Колектив Міської лікарні екстреної і швидкої медичної допомоги

ПОДЕЛИТЬСЯ
загрузка...