«Людей вивозили та катували»: працівник Запорізької АЕС про окупацію станції армією РФ

Працівник Запорізької атомної електростанції Олексій Мельничук після окупації Енергодару росіянами ще кілька місяців залишався у місті та продовжував підтримувати роботу ЗАЕС. Але після того, як російські спецслужби почали затримувати та піддавати тортурам його друзів, зміг виїхати із родиною на вільну територію України.

Як розповів Олексій Мельничук «Суспільному», він працював в експлуатаційному підрозділі Запорізької атомної електростанції на 6-му енергоблоці. Роботі на ЗАЕС чоловік віддав 19 років.

Як і в багатьох інших українських містах, люди почали записуватися до лав територіальної оборони та надавати допомогу один одному наскільки це було можливо. У перші дні війни, зізнався Олексій, місто готувалося до приходу окупаційних військ:

«З першого дня ми почали будувати захисні споруди. Долучалися містяни, копали, набирали мішки з піском. Було видно, що люди зрозуміли, що іде повномасштабна війна, зрозуміли, що вони українці, зрозуміли, що треба якось захищати своє місто. Це дуже таке запам’яталося, мабуть на все життя, як наше місто виходило з голими руками фактично на танки».

4 березня 2022 року територія ЗАЕС була окупована російською армією, наступного дня — місто Енергодар, розповів Олексій Мельничук:

«Вони зайшли в місто фактично на наступний день після того, як вони захопили Запорізьку АЕС, але вони дуже боялися, адже їм доповідали, що у місті дуже багато коктейлів Молотова наробили, вони самі бачили, що фактично більшість населення була з проукраїнською позицією».

За словами Олексія, після окупації армією РФ електростанції, чоловік мав змогу приходити на роботу. Там він бачив, як на території ЗАЕС російські військові розміщували техніку та вибухівку

«Перший раз пройти через прохідну побачити окупантів, які перевіряють, ну таке собі відчуття, що ось-ось і пов’яжуть. Бачив, як вони вільно себе почувають на станції, вони там фактично загорали, грали в футбол. Бачив техніку, бачив те, що вони там робили. Це дуже небезпечно, коли такі люди присутні на території станції і з технікою, з вибухівкою, зі зброєю».

Після окупації станції почалося переслідування працівників, розповів Олексій:

«Ніхто не допускав людей на покрівлю, тому там снайпери були, тобто вони постійно там були присутні. Дуже багато випадків, коли людей прямо з робочих місць забирали. Когось на перетині прохідної. Людей вивозили, тримали, катували».

Через кілька місяців після окупації Енергодара, у липні 2022 року, Олексій виїхав разом із родиною. Зараз чоловік займається волонтерством та роботою в Енергодарському хабі. Після деокупації Енергодара планує повернутися — відновлювати станцію:

«Єдина умова — це деокупація Енергодара. І так, звісно, як кожен працівник ЗАЕС, всі бажають повернутися назад, відновити роботу Запорізької АЕС, бо це економіка, бо це потрібно нашій країні. І там наші домівки».