Сотні людей зібрались 17 квітня у селі Переможне, Якимівського району Запорізької області, аби провести в останню путь 50-річного бійця АТО Володимира Майбороду, який поклав своє життя, захищаючи нашу державу на сході України.
Боєць з позивним «Май» був командиром взводу розвідки 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Він загинув 8 квітня в районі селища міського типу Зайцеве Донецької області під час бою з противником.
На Великдень «Май» помітив противника, який групою в складі 4-5 осіб намагався обійти українських військових і застукати їх зненацька в святковий день. Володимир миттєво прийняв рішення розділитися і атакувати нечисленного ворога з флангів. Двох своїх бійців він відправив в один бік, а сам, як найбільш досвідчений, вирушив в інший. Однак Володимир підірвався на міні. Пролунало два вибухи, почувши які ворог кинувся втікати. Кілька автоматних черг їм услід від побратимів «Мая» одразу поклали на землю двох нападників, іншим вдалося втекти.
Після цього тиждень бійці всієї бригади, родичі і волонтери перебували в напруженні, сподіваючись, що командир живий, можливо, поранений чи в полоні. Однак 13 квітня бойовики ворога повідомили про те, що знайшли тіло українського бійця. Після перемовин, через два дні, представники російсько-окупаційних військ нарешті передали українській стороні тіло комвзвода.
17 квітня попрощатися із загиблим на сході захисником прийшли сотні його земляків та бойові побратими. Люди виходили з будинків на шляху траурної процесії, щоб приєднатися до неї. Багато хто зі сльозами на очах ставав на коліна, віддаючи таким чином данину Герою.
Фото: РИА "Мелитополь"
«Коли «Май» виходив на позицію, після його приходу, після тільки одного приходу з’являлася така воля воювати, така впевненість, це не передати словами. Всі бійці, які були з «Маєм», це знають. Будемо виконувати те, що було задумано до кінця, до перемоги, ми тебе не підведемо командир», — сказав один з побратимів Володимира, Андрій.
У Володимира Майбороди залишилися дружина, дочка і мама.
