Учора Запоріжжя відвідав народний депутат України Олег Синютка.
Олег Синютка має за плечима багаторічний політичний досвід, в тому числі і в місцевому самоврядуванні. З 2007 по 2014 рік працював першим заступником Львівського міського голови. З 2014 по 2019 рік очолював Львівську обласну державну адміністрацію, чим побив абсолютний рекорд перебування на посаді голови ЛОДА. На місцевих виборах в 2020 році посів друге місце у виборах міського голови Львова.
Народний депутат України фракції «Європейська Солідарність», з 2021 року – перший заступник голови партії «Європейська Солідарність» Петра Порошенка
Про схожості і відмінності Запоріжжя та Львова, туристичний, інвестиційний потенціал нашого міста, про стратегічні задачі головної опозиційної сили країни і, звичайно, – про Хортицю та Дніпрогес – в інтерв’ю з Олегом Синюткою.
Пане Олеже, які враження від Запоріжжя? Чи бували ви раніше у нашому місті? Яка мета вашого сьогоднішнього візиту?
У Запоріжжі я не вперше. Кожного разу коли я приїжджаю до міста – надихаюсь людьми, надихаюсь Дніпром та загалом атмосферою. Перші мої відвідини були присвячені співпраці з АвтоЗАЗом. Тоді, коли вони тільки почали співпрацювати з південнокорейською компанією та випускати автомобілі. Це була частинка мого бізнесу, частинка зовсім іншого життя. Тоді наша компанія була першим представником, офіційним дилером АвтоЗАЗу на Західній Україні. Це була частинка мого життя пов’язана із Запоріжжям у зовсім іншій іпостасі. Я люблю людей, які тут живуть і ваше місто. Коли я чую, як містяни називають ДніпроГЕС греблею, то у мене одразу виникає в голові її образ. Ну і звичайно для мене Запоріжжя – це Хортиця, як образ сили, потуги та місця української традиції.
Сьогодні я як народний депутат України та член фракції «Європейська Солідарність» маю зустріч із членами місцевих рад та тими людьми, які об’єднані нашою політичною силою. Ми зустрілись аби поговорити про те, як зробити все можливе, щоб наші люди стали заможнішими, щоб українці відчували, що країну можна зробити тут, в Запоріжжі, Дніпрі, Мелітополі – і в будь-якому іншому місті. Поговорити про те, як зробити для наших людей таке життя, яке буде комфортним для кожного.
У вас за плечима – успішна кар’єра в місцевих радах Львова. Як і в Запоріжжі, у Львові є багато підприємств і значну площу міста займають промислові зони. Згідно з даними Державної служби статистики України, середня зарплатня у Запорізькій і Львівській областях є майже однаковою, проте за рейтингом українських міст, які є найсприятливішими для ведення бізнесу (версія «Forbes Україна»), Львів входить у ТОП-3, а Запоріжжя посідає аж 26 сходинку. Як вважаєте, в чому відмінності у промисловому й інвестиційному потенціалі наших міст?
Як людина, котра пропрацювала 7 років першим заступником львівського міського голови, думаю, що ключ успіху криється у відкритості влади. Насамперед, в тому, що Львів побудував та прийняв стратегію, яка була спрямована на розвиток ІТ-індустрії як сучасної, модернової. Натомість, я переконаний, що ці гіганти, які насправді є основою промисловості та промислового потенціалу України розташовані в Запоріжжі. Не варто порівнювати різні міста, тому що в кожному є своя родзинка та свій потенціал. Ніколи Львів не зможе похизуватись Феросплавним заводом, Запоріжсталлю чи іншими гігантами, які є базовими для розвитку промисловості. Звичайно, що архітектурна спадщина Львова, вона є особливою для всієї країни – понад 50% пам’яток ЮНЕСКО розташовані саме там. На противагу, ніколи у Львові не буде Дніпра, не буде Хортиці. Я думаю, що для кожного міста необхідно розробити свою стратегію. Якщо базово – це подолати корупцію, забезпечити комфортне життя для людей та дати їм можливість реалізовувати свій потенціал у місті.
Міська влада намагається позиціонувати Запоріжжя як туристичний центр, спираючись на наявність таких об’єктів як Хортиця та Дніпро. Втім, на жаль, Запоріжжя не входить в топ-міст, які українці вважають найбільш привабливими для подорожей. Чого не скажеш про Львів. Чи тільки від «початкових даних» залежить туристична привабливість? Чи бачите ви потенціал в Запоріжжі туристичному? Можливо дасте кілька порад з власного досвіду, як розвинути цю галузь?
Я думаю, що на Запоріжжі — це можливості власне Хортиці та Дніпра, можливості, які пов’язані з історією Запорізької Січі. Тому що Запоріжжя було основою, базою для відновлення української державності в ХVII столітті. Я переконаний, що ці речі є надзвичайно важливими не тільки для України, а й для багатьох інших держав. Тому вважаю, що туристичний, рекреаційний потенціал Запоріжжя є дуже високим. Перш за все тим людям, які відповідають за цей напрямок, необхідно вибудувати стратегію з чіткими індикаторами ефективності, з розплануванням людських та фінансових ресурсів. Треба провести SWOТ-аналіз та оцінити позитивні сторони, загрози та можливості. Вже після цього провести компанію, перемовини з потенційними інвесторами, які готові втілити мрію, яка буде стратегією розвитку туризму на Запоріжжі.
Після місцевих виборів 2020 року в ради Запорізької області пройшла значна кількість проросійських політсил. В обласній та міськрадах представлені ОПЗЖ, «Опозиційний блок», «За Майбутнє», «Наш Край» і навіть «Партія Шарія». При цьому проукраїнська «Європейська Солідарність» отримала високу підтримку й увійшла в усі ради. Як вважаєте, чи зникне колись такий протилежний розкол симпатій, традиційний для мешканців Східних та Південних областей? Що порадите вашим колегам в місцевих радах, які п’ять років вимушені працювати з таких важких умовах?
Запоріжжя вже ніколи не стане привабливим для російської агресії, тому що тут є український дух. Цей стрижень українства, який є на Хортиці. Дніпро — він відштовхне від себе будь-які загрози поневолення. На Запоріжжі вільна земля, вільні люди та величезний потенціал. Сьогодні в радах різних рівнів представлені деякі проросійські сили лише тому, що вони просто обдурили людей своїми солодкими фразами та ласкавими обіцянками. Цей туман розвіється і я не маю жодного сумніву, що Запоріжжя буде твердинею саме українських цінностей. Колегам можу порадити ніколи не йти на компроміси з власною совістю та цінностям, на яких базується українська державність. Необхідно завжди принципово відстоювати наші принципи, така позиція стовідсотково привабить та приверне людей.
На нещодавньому з’їзді партії «Європейська Солідарність» вас обрано першим заступником лідера політсили . Які плани та стратегічні цілі партії на найближчий рік?
Думаю за два роки стало зрозумілим, що ті обіцянки, а деколи відверта брехня, з якою йшов на вибори Володимир Зеленський та «Слуги народу» — вони просто не здатні реалізувати. Причина у відсутності професіоналізму, вони цинічні стосовно держави й безжальні до народу. Ми прекрасно розуміємо, що люди втрачають будь-яку надію на цю владу. Наприклад, учора Зеленський обіцяв знизити тарифи удвічі – він брехав. Просто люди настільки тяжко живуть, що хочу повірити в цю казку і вже сьогодні розуміють, що їх обдурили. Зараз дуже важливо, щоб суспільство, розчарувавшись у Зеленському, не розчарувалось у державі. Саме це і є основним завданням «Європейської Солідарності» — не дати українцям зневіритись, а навпаки, дати надію та показати професіоналів, які ладні взяти всю відповідальність та повести Україну за собою. Ми повинні не обіцянками, а рутинною працею продемонструвати, що українці зможуть знайти щастя й побудувати життя у власній державі.
Дивлячись на те, як «зелена влада» керує країною, все більше людей в них розчаровуються, про що красномовно каже соціологія. Які перспективи дочасних виборів до Верховної Ради та навіть виборів Президента?
Ситуація в країні погіршується і я розумію, що Зеленський зробить черговим цапом-відбувайлом сьогоднішній Уряд. Ми ж бачимо, що він не самостійний, цей Уряд – Зеленського, так само як і парламентська більшість, яка слухняна до його волі й Офіс Президента. Вони побудували офісну республіку, яка керується з вулиці Банкової та єдиного приміщення. Прогнозувати складно, але постійно так бути не може. і питання не в тому, як скоро їх за це покарають, а в тому, щоб люди не загубили надію.
Спілкувалась: Руслана Полянська
