Очільник WWFC Володимир Тесля про вплив агентів ФСБ на українські вибори

85
Фото: UNIAN

Керівник Всесвітньої ліги змішаних бойових мистецтв (WWFC) Володимир Тесля розповів, чому вважає своє тимчасове затримання в Австрії спецоперацією російських спецслужб і пояснив, хто з українців за цим стоїть.

– Пане Володимире, ви є главою відомих і впливових організацій в Україні та за кордоном – Всесвітньої ліги змішаних бойових мистецтв (WWFC) і Всеукраїнського молодіжного руху “Гідність нації”. У зв’язку з цим ваше тимчасове затримання правоохоронними органами Австрії стало резонансною подією, яке деякі ЗМІ пов’язують з цікавістю окремих політиків і навіть і російської пропаганди для компрометації не тільки вас, але і українських силових структур. Зокрема, один з кандидатів в президенти України звинувачував вас у тяжких злочинах і прогнозував багаторічна тюремне ув’язнення. Проте, ми спілкуємося з вами в Києві, як таке можливо?

– Справді, останніми місяцями кандидат в президенти України Віталій Купрій основним напрямом своїх передвиборних виступів зробив підрив моєї ділової репутації, дискредитацію діяльності українських силових структур за кордоном та нашої держави в цілому. Водночас, як бачимо на прикладі брехні щодо мого, нібито “гарантованого ув’язнення” в Австрії, виступи Купрія виглядають, як марення, хоча насправді є цілеспрямованою ворожою спецоперацією.

Для зняття всіх питань поясню: мене дійсно затримали в Австрії на підставі організованої російськими спецслужбами провокації, звинувативши у тяжких злочинах, які я ніколи не скоював. Але Вищий земельний суд Відня однозначно підтвердив безпідставність всіх тих звинувачень, що їх інспіровано тими, чиїм рупором став Купрій, та без жодних умов звільнив мене з-під варти. Я вільна людина як у пересуванні, так і в захисті своєї честі, гідності та ділової репутації. Тому мною одразу було подано позов до народного депутата України Віталія Купрія за місцем його роботи – до Печерського районного суду Києва.

– З ваших слів виходить, що колишній член фракції Блоку Петра Порошенка, є одним з найбільших, як часто називають, “зливних бачків”, використовуваних для дискредитації вищого державного керівництва, українських спецслужб. Як, в такому випадку, таке могли допустити?

– Купрій справді почав свою депутатську кар’єру як член фракції Петра Порошенка у Верховній Раді України. За квотою президентського блоку він отримав у парламенті дуже серйозну та впливову посаду заступника голови Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Отримавши посаду, він одразу почав працювати проти своєї фракції. Ні для кого не секрет, що багато депутатів після обрання нехтують інтересами суспільства і лобіюють у парламенті інтереси тих груп, що їх фінансують. Так, парламентарі, що перебувають на фінансуванні у криміналітету, намагаються отримати посади у комітетах, які повинні саме забезпечувати боротьбу зі злочинністю. Тому мені не дивно, що цей депутат активно і публічно виступає лобістом такого собі Юрія Єриняка, якого називають “Юрою Молдаваном”, члена кримської банди “Башмаків”, тісно пов’язаного з Тимофієм Нагорним, затриманим СБУ за спробу створити на замовлення ФСБ політичної партії, яка б просувала російські інтереси, а також системно озвучує позицію іншого корупціонера та підозрюваного у вбивствах, державній зраді – екс-народного депутата Олександра Шепелева, що утримується наразі в СІЗО Києва. При цьому Купрій саме мені приписує заслугу у затриманні цього персонажа, називаючи, щоправда, спецоперацію силових структур з передачею в руки українського правосуддя цього злочинця “викраденням людини”.

– Чи правильно ми розуміємо, що український парламентарій прямо виступає представником і лобістом відвертих бандитів і державних зрадників?

– Відома істина: сьогодні корупціонер, завтра агент впливу ворожої держави, а тоді і до зрадника один крок. Не маючи можливості похвалитися хоча б якимись результатами в законодавчому забезпечені правоохоронної діяльності, корупціонер-депутат, розуміючи відсутність перспектив бути обраним до нового складу Ради, знаходить для себе роль агента впливу та технічного кандидата в президенти. Але кримінальне оточення, яке фінансує його, сплачує заставу в Центральну виборчу комісію, дає “кишенькові кошти” на утримання родини тощо, вимагає відпрацьовувати: штовхає такого діяча в обійми ФСБ Росії, яка завжди стояла за спиною банд, типу кримських “Башмаків”, так само, як і партії регіонів, до фракції якої свого часу входив все той же Шепелев, озвученню послань із СІЗО якого Купрій приділяє стільки часу.

Ставши речником Шепелева, Купрій не розповідає, що ця людина, яку звинувачують в особливо тяжких злочинах, була екстрадована з Європи в Україну ще в 2013 році, задовго до обрання президентом Порошенка. У 2014 році Шепелев, корумпувавши працівників пенітенціарної системи, тікає з Лук’янівського СІЗО та об’являється в РФ, де починає співпрацювати з ФСБ. Шепелева використовують для різних провокацій, а також для публічної компрометації українських високопосадовців та працівників силових структур. З наближенням виборів в Україні спецслужби РФ значно активізували діяльність своєї агентури, більшість з якої для них просто витратний матеріал. Шепелева нелегально заводять в Україну, але він не встигає відпрацювати завдання. Силовики у 2018 році знаходять цього злочинця і зрадника та повертають його за грати. Але Купрій не соромиться виконувати завдання цієї брудної людини та його господарів.

– Як стало відомо з відкритих джерел, Купрій за кілька днів до голосування на виборах президента “зустрічався з відомими австрійськими політиками, яким стало цікаво, як працюють українські спецслужби в Європі – відмивання грошей, викрадення людей, рейдерство і т.д.”. Наскільки важливі такі поїздки для кандидата в президенти?

– Думаю, Купрій не приділяє належної уваги зустрічам з виборцями, бо розуміє, що мало кому в Україні цікаві його слова, адже добре відома відсутність реальних справ, особливо тим, хто дотичний до правоохоронної діяльності, яку законодавчо мав би останні п’ять років за депутатську зарплату забезпечувати цей діяч. Тому його діяльність останнім часом зосереджена не просто на тотальній критиці президента Порошенка, що можна було б пояснити тактикою передвиборчої боротьби, якби не рейтинг Купрія в межах статистичної похибки, але більше на дискредитації як в Україні, так і перед західними союзниками наших спецслужб та державних органів України, що забезпечують обороноздатність України: РНБО, розвідки, військової прокуратури, СБУ тощо. Дуже дивна поведінка нардепа, наділеного повноваженнями в сфері законодавчого забезпечення правоохоронних органів, виступати критиком цих органів перед політиками нейтральної держави, якою є Австрія, і викладати про це повідомлення в соцмережах. Під час війни такі дії, що повністю дублюють тези кремлівських пропагандистів, однозначно шкодять обороноздатності України, а наведена вами цитата доволі схожа на звіт Купрія замовникам такої підривної антиукраїнської діяльності.

– А хто виступає вигодонабувачем від таких дій та заяв?

– Це риторичне питання. Очевидно, що Російська Федерація. Адже ФСБ, ГУ та іншим структурам Путін поставив два ключові завдання, виконання яких передбачає задіяння всієї агентури як в Україні, так і за її межами.

Тактична ціль – зірвати, делегімітизувати вибори президента України, або протягнути на цю посаду якщо не прямого агента Кремля, то, як сказав сам російський фюрер, “будь-кого, окрім Порошенка”. І Купрій всіляко діє в рамках цієї програми, звідси і така лють та агресія проти діючого президента. Моє особисте переконання полягає в тому, що прізвище президента України для нього не має значення, а його ненависть породжена самим фактом, що в України є Верховний головнокомандувач, за якого ми спромоглись організувати оборону та протидіяти російським спецслужбам, викривати і арештовувати їх агентів та зрадників.

Стратегічна ціль Росії на шляху повної окупації України полягає в деморалізації та дискредитації наших спецслужб. Тому об’єктом регулярних та системних нападок Купрія є найбільш ефективні з них. Це також може пояснити, чому Купрій так зосереджений на обслуговуванні інтересів осіб, які обвинувачуються в державній зраді, вбивствах та корупції, наприклад Олександра Шепелева, так і партнерів таких осіб, наприклад Єриняка, Іванющенка тощо. Саме інтересами Росії я пояснюю і те, наскільки активно Купрій розкручує інспіровану російськими спецслужбами провокацію проти мене в Австрії тощо. Те, що провокація була спрямована саме проти мене, значення немає: прізвище тут другорядне, ціллю є поливання брудом ефективних українських спецслужб, чого не приховує Купрій.

Персональні випади Купрія проти мене, які, як я вже казав, є предметом розгляду в суді, доволі заплутані: в лютому прямо озвучуючи заяву, процитую Купрія, “отриману з СІЗО від колишнього депутата Блоку Юлії Тимошенко пана Шепелева”, він надає їй драматичності, заявляючи, що “коли почав читати її, в мене (в Купрія), розумієте, почалося все здригатися всередині”. Емоційний нардеп, анонсуючи моє затримання у Відні, дослівно бреше про мене наступне: “Володимир Тесля займався роботою на ФСБ”, а зараз в Австрії зустрічаючись з “відомими” (але чомусь безіменними) австрійськими політиками він же подає мою діяльність, як частину роботи “українських спецслужб в Європі”, які за замовленням ФСБ мають бути обвинувачені у “відмиванні грошей, викраданні людей та рейдерстві”. Тобто описуючи одну й ту ж подію, Купрій для внутрішнього споживання говорить про “агента ФСБ”, а для “відомих європейських політиків” про діяльність українських спецслужб.

– Власне і в Україні Купрій прямо звинуватив вас у викрадені. Давайте прямо: Володимир Тесля викрадав Олександра Шепелева?

– Безумовно, ні. І як можна викрасти людину, яка нелегально перебуває в країні, переховуючись від правоохоронців? Більше того, оскільки вже понад рік Шепелев в СІЗО, його обслуговують, як ми бачимо, не тільки дорогі адвокати та журналісти, але й народні депутати, у нього є всі механізми оскаржити як процедуру його затримання та поміщення під варту, так і можливість притягнення до суду всіх, хто вчинив, на його думку, протиправні діяння. Адже Шепелев має колосальні політичні зв’язки: не випадково нардеп, кандидат в президенти виступає відеоблогером із озвучуванням його листів із СІЗО. Він має також значний вплив в кримінальному середовищі, адже за матеріалами “Лівого берега” та заявою прес-секретаря МВС Артема Шевченка Шепелев, як пише Вікіпедія “є найближчим соратником Юри Єнакієвського” Іванющенка.

Також Шепелев володіє величезними фінансовими ресурсами, які набув кримінальним шляхом допоки не був оголошений в розшук.

Після поразки Юлії Тимошенко на виборах у 2010 році Шепелев перебіг до фракції Партії регіонів у Верховній Раді, про це, до речі, також в своїх відеозверненнях “забуває” розповісти депутат Віталій Купрій. Вже тоді Шепелевбув звинувачений у розкраданні коштів “Родовід Банку” на суму більше 220 млн гривень, замовленні кількох убивств, зокрема, банкіра Сергія Кириченка в 2003 році і полковника МВС Романа Єрохіна в 2006, замаху на вбивство банкіра Сергія Дядечка в 2012 році, а також в участі спільно з бізнесменом Павлом Борулько в організації розкрадання держкоштів рефінансування Нацбанку на суму 315 мільйонів гривень в 2009 році. І це в гривнях на 2006 та 2009 роки! Звісно, за такі гроші на замовлення своїх російських господарів можна купити не одного продажного депутата і висунути не одного технічного кандидата в президенти. І не тільки в Україні, зокрема і організувати будь-яку провокацію чи замовні публікації. Водночас, замовники не врахували, що коли в системі правосуддя Австрії повністю відсутня корупція, ніякі вкрадені мільйони не дадуть можливість утримувати у в’язниці чи засудити невинного.

– Ви дещо собі суперечите. За версією Купрія, Шепелев є близьким до Юлії Тимошенко і одночасно “політв’язням режиму Порошенко”, а ви говорите про депутата фракції Партії регіонів, оголошеному в розшук ще при Януковичі…

– Це не я заплутав, а Віталій Купрій. Взагалі омана, брехня та плутанина є обов’язковими інструментами всіх політичних хамелеонів, які хочуть завжди лишатися коло корита і міняють політичну приналежність та риторику, як тільки передбачають зміну влади. Купрій активно користується цими прийомами, що я доводжу у суді. Так само як Шепелев, міняє свою політичну приналежність і сам Купрій.

Для мене є очевидним, що самовикриття Купрія про те, що він спеціально проводить зустрічі із західними політиками, на яких він звинувачує українські спецслужби у неіснуючих злочинах, не просто сприяють меті Росії з дискредитації наших спецслужб та підриву обороноздатності України, але й обов’язково мають стати предметом вивчення правоохоронних органів щодо кримінальної відповідальності цього найманця.

– Мені здається, ви недооцінюєте такого серйозного опонента, який увійшов з вами в пряме протистояння.

– Насправді Купрій не є моїм опонентом, так само, як не є ними підозрювані у державній зраді Олександр Шепелев чи Тимофій Нагорний, або партнер останнього кримінальник “Юра Молдаван”. Кінцевим замовником компрометації українських спецслужб є Росія та особисто Путін. Я не є і ніколи не був працівником спецслужб, але як український патріот в міру своїх сил сприяю всім, хто працює на зміцнення обороноздатності України, викриття зрадників та агентів впливу Москви. Хоча, звісно, я свідомий того, що за таку мою позицію буде надходити помста на зразок провокації проти мене в Австрії.

– Можливо питання не буде приємним, але як вам австрійська в’язниця?

– Я не маю з чим порівнювати, це вперше в мене такий досвід, але переконаний, що неволя це завжди погано. Якщо ж ви цікавитеся побутовими умовами та ставленням, то австрійські правоохоронці ставились з повагою та розумінням, адже добре усвідомлюють, коли мають справу з російськими провокаціями. Адже і сама Австрія, незважаючи на її нейтральний статус, останнім часом все частіше стикається з неприхованою агресією РФ на своїй території та спецопереціями, спрямованими проти інтересів Австрії. Наприклад, відносно недавнє затримання високопосадовця старшого офіцера австрійської армії, який працював на Москву ще з 1990-х. Щодо побуту, то я на це не зважав: я знаходив можливість тримати себе в гарній фізичній формі, в мене в камері був вивішений великий Український прапор, який постійно нагадував, яка могутня і горда держава стоїть в мене за спиною. Звісно, що цей прапор полишив в’язницю разом зі мною після винесення відповідного категоричного рішення Вищого земельного суду Відня про моє звільнення.

– Чи відчуваєте ви зміну ставлення до себе, зокрема зі сторони іноземних партнерів, після того як проросійські “зливні бачки” в Інтернеті розтиражували кримінальні версії вашого затримання в Австрії.

– Провальна провокація ФСБ проти мене тільки укріпила переконання членів та керівників руху “Гідність нації” в правильності обраного шляху. Це ще й стимулює нас до ще більшої згуртованості та активності у відстоюванні українських інтересів як вдома, так і на міжнародній арені. Замовники і організатори провокації проти мене в Австрії усвідомлювали, що правових наслідків їх дії не матимуть, тому саме на підрив моїх громадських та ділових зав’язків і була спрямована вся ця інформаційна хвиля. Але і тут їх очікувала невдача: поки тривали судові процедури у Відні, в Україні та за її межами пройшли в штатному режимі всі без виключення заходи Всесвітньої ліги зі змішаних бойових мистецтв, зокрема грандіозні поєдинки у Києві. Всі без винятків заявлені іноземні партнери взяли участь у заходах та висловили підтримку мені особисто і повне розуміння того, що Україна перебуває в стані війни з могутнім агресором. Все що ми робили, робимо та робитимемо, відбувається під одним гаслом: “Слава Україні!”.

– Героям слава!

Микола Ткачук

Джерело: Апостроф

загрузка...