З перших днів повномасштабного вторгнення російська армія почала цілеспрямовано руйнувати місто Оріхів. Сім’я Коваленків, яка проживала в цьому прифронтовому населеному пункті Запорізької області, розповіла «Українській Гельсінській спілці з прав людини» про тяжке і небезпечне життя під постійним обстрілом.
За словами Олександра та Оксани Коваленків (імена та прізвище змінені), російська атака розпочалася ще на початку вторгнення, що призвело до повного руйнування будівель та значного скорочення населення міста. Сім’я проживала кілька місяців у складних умовах, де навіть найнеобхідніші комунальні послуги були недоступні.
«У нас були проблеми з електропостачанням, а газ зовсім відсутній. Вода стала розкішшю, і ми змушені були отримувати її в умовах небезпеки біля магазину, де був насос. Люди ходили туди з каністрами та відрами», — розповідають Коваленки.
Попри надскладні умови, місцеві допомагали українським військовим. Один з місцевих мешканців активно збирав речі для солдатів, зокрема матраци та фуфайки, надаючи їм підтримку під час холодної зими.
Ворог двічі намагався зайти в місто, але завдяки Силам оборони України вдалося зупинити ворога за лічені кілометри від міста. Після невдалих спроб окупації, вороги вирішили перейти до застосування артилерійського терору.
У березні 2022 року росія обстрілювала Оріхів, і, ймовірно, використовувала заборонені боєприпаси, зокрема фосфорні бомби.
«Летіли і фосфорні бомби, що світяться. Ми перечікували, ховалися», — ділиться враженнями дружина мешканця міста.
Факти ICTV зафіксували обстріл фосфорними боєприпасами, розкриваючи шокуючі події в Оріхові. Деталі та страшну реальність артилерійського терору розкриють відеоматеріали.
Укриттям для Оксани та її родини став підвал на подвір’ї. Але саме там вона травмувалася внаслідок обстрілу, коли падала сперлась на руку. Лікарі діагностували перелом кінцівки. Окрім цього, постраждала вдарилася скронею, через що у неї погіршився зір.
» Лікарі казали, що неправильно зрослася кістка і запропонували робити операцію. Але я боюся її робити – не знаю, як вона закінчиться. Мені пропонували зробити діагностику ока. Сказали, що це буде коштувати шість-сім тисяч гривень. У мене таких коштів немає, я відмовилась», – розповідає Оксана.
Незважаючи на тяжкі обставини, Коваленки висловлюють вдячність за медичну допомогу в прифронтовій зоні. Жінка відзначає, що навіть при наявності проблем із здоров’ям, лікарі надавали ліки безоплатно та з підтримкою.
«Ми виїхали через страх. Спільно з іншими сім’ями ми вирішили залишити місто, де життя стало надто небезпечним», – додає Коваленко.
Окупанти так і продовжували гатити по Оріхову і, зрештою, розбили будинок родини:
» Коли ми виїхали, було перше попадання – пошкодило вікна і двері. Друге – понівечило дах. Третє – знову у подвір’я: взагалі дах знесло, дірка в стіні велика, діаметром два метри. І якби ми там знаходилися, ми б, звісно, постраждали».
Родина Коваленків наразі в Запоріжжі, однак вони сподіваються, що все ж зможуть повернутися до рідного Оріхова.
Нагадаємо, з Гуляйполя правоохоронці евакуювали двох жінок.
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
