Приміщення з радянськими меблями, настільні комп’ютери з 2000-х, нескінченні каталоги, де в пошуках потрібної книги можна було проводити години, суворі «наглядачки» при виході, купа примірників, «скупий» косметичний ремонт (і це у кращому випадку) — ось класична запорізька бібліотека до 2020 року. З кожним роком охочих відвідувати книгозбірні в класичному сенсі ставало все менше. Найактивніші читачі бібліотек — учні та студенти — надавали перевагу всезнаючому Інтернету. Тож перед місцевими посадовцями постала нелегка задача: просто закривати застарілі бібліотеки або врешті почати реалізовувати зміни до закону про бібліотеки і бібліотечну справу, прийнятого Верховною Радою 27 січня 1995 року (Закон діє в редакції від 01 січня 2022 року).
Під час ювілейної 50-ї сесії, яка відбулася 27 травня 2020 року, депутати Запорізької міської ради схвалили рішення про реорганізацію бібліотечних установ. Так, у нашому місті почала реалізовуватися одна з перших реформ бібліотечної системи, яку згодом наслідували інші населені пункти.
Як все починалось?
За даними департаменту культури і туризму Запорізької міської ради, на початку реформи у 37 закладах було 228 штатних одиниць, де працювало 184 людини. Величезні фінансові ресурси витрачалися на заробітні плати працівникам і оплату комунальних послуг. Бюджету на розвиток установ не вистачало. Стало зрозуміло, що ці простори потребують осучаснення, щоб мати культурний і освітній потенціал.
Поетапні кроки реформування включали об’єднання дитячої і дорослої бібліотечних мереж міста у єдину публічну міську бібліотечну систему, скорочення кількості бібліотечних закладів задля поліпшення їх якості та перетворення бібліотек на сучасні інформаційні простори (бібліохаби).
На сьогодні у Запоріжжі оновлено 11 бібліотек у різних районах міста. В планах департаменту культури — реконструкція та створення ще багатьох сучасних читалень, але через карантин та повномасштабне вторгнення рф ці задуми довелося трохи відкласти.
Певно, у багатьох виникло запитання — якщо зменшується кількість бібліотек, то логічно, що частину співробітників закладів почали звільняти? Однак у департаменті запевняють, що на долю персоналу це ніяк не вплинуло, скорочувалися тільки ставки. Станом на 2021 рік у місцевих бібліотеках вдалося зберегти 184 штатні одиниці. Цього року кількість значно зменшилася, але це викликано складними умовами (Запоріжжя — прифронтове місто, яке потерпає від постійних російських атак):
«Міській раді підпорядковуються бібліотеки публічні, сімейні, які обслуговують і дорослих, і дітей, є виключно дитячі, але і батькам там знайдеться, що почитати; є бібліотека української книги, інклюзивна бібліотека, де враховані всі норми доступності. Є також у нашому місті бібліотеки обласного значення — універсальна наукова бібліотека, бібліотека для юнацтва та інші. У міських бібліотеках зараз працюють 140 фахівців. На жаль, під час війни багато працівників поїхали з міста та з країни», — розповідає Сергій Білов, заступник директорки департаменту — начальник управління культури департаменту культури і туризму Запорізької міської ради.
Оновлені бібліотеки стали магнітом для інстаграмних модників і модниць.
На початку реформування у Запоріжжі закрили малоефективні бібліотеки, які знаходились у напівпідвальних та цокольних приміщеннях, були малими за площею й не мали попиту. Натомість інші заклади почали модернізовувати. Перші шість книгозбірень переформатували у бібліохаби на вул. Гоголя, 66, пр. Маяковського, 7, вул. Історичній, 45, вул. Олександрівській, 51, пр. Соборному, 173, тощо.
Посадовці залучили професійних дизайнерів, які працювали над створенням сучасного інтер’єру оновлених бібліотек. І не прогадали. Світлі приміщення з яскравими акцентами, столами-трансформерами, крісло-мішками, пуфами, яскравим освітленням, цікавими картинами та іншими дрібничками стали справжнім магнітом для відвідувачів. Майже кожен візит завершувався фотосесією. Ходити до читалень стало модно.
Ось, наприклад, у 2020 році у Заводському районі на вул. Історичні, 45 була відкрита ще одна сучасна бібліотека, а точніше — культурно мистецький центр. На його базі зараз діє художнє відділення школи №4, де мають змогу навчатися сотні дітей.
«Це єдина бібліотека на всьому Павло-Кічкасу, тому ми завжди намагаємося бути корисними для мешканців нашого мікрорайону, проводячи різноманітні корисні масові заходи та заохочуючи нових читачів долучатися до нас.
Значні покращення стали можливими, коли місто надало нам такий подарунок у вигляді сучасної бібліотеки. Оновлений дизайн, нові меблі, багатий книжковий фонд та окремий дитячий відділ допомогли залучити ще більше читачів, особливо молодих людей. З урахуванням великої кількості мешканців, які виїхали через війну, наявність 3,5 тисячі читачів є дуже гарним показником.
Тільки протягом 2023 року ми провели понад сотню заходів, включаючи «Бібліоняню», казкотерапію та зустрічі з поетами. У бібліотеці також проводяться різноманітні тренінги, починаючи від медіаграмотності до курсів домедичної допомоги. Особисто мені здається, що найкращі зміни сталися саме на Павло-Кічкасі, можливо, тому що я тут працюю (сміється).
Ми маємо простору територію площею 500 метрів з комфортними меблями, відкритим книжковим простором і спеціально обладнаними зонами для малечі. Також є зони комфортного співробітництва, активності, творчості та відпочинку.
Наш книжковий фонд нараховує близько 38 тисяч примірників.
Ми також працюємо з внутрішньо переміщеними особами, багато з яких почуваються розгубленими зараз. Ми намагаємося створити атмосферу, де вони можуть знайти спілкування, підтримку, отримати нові навички та знання», — розповідає провідна бібліотекарка Ніка Чудакова.
Оновлену бібліотеку, площею близько 500 квадратних метрів, відремонтували з урахуванням потреб як дорослих, так і дітей. У просторі для дітей малеча може читати книги, грати у настільні ігри, користуватися комп’ютером з доступом до інтернету або малювати. Для дорослих створено умови для приємного дозвілля та можливості відвідати тренінги.
Особливістю цієї бібліотеки є інклюзивне спрямування, що надзвичайно важливо для розвитку дітей з інвалідністю.
Територію навколо бібліотеки також оновили. Асфальтне покриття відремонтували, засіяли газон, встановили лавки, урни та освітлення. Фасад будівлі прикрасили муралом «Заплутана історія», над яким працювали графіки, художники street-art В’ячеслав Лунік та Анастасія Меркулова.
«До Запоріжжя я приїхала минулого року разом із 13-річним сином з тимчасово окупованої території. Ми обов’язково повернемося додому, але наразі потрібно адаптуватися до нових умов.
Спочатку нам було складно знайти собі заняття у новому місті, оскільки ми мали дуже мало знайомих, які могли б проводити з нами багато часу. Нам потрібно було знайти собі заняття. Під час однієї з прогулянок ми виявили бібліотеку на вулиці Історичній. Нам сподобався її фасад, і ми вирішили зайти та записатися там. Тепер ця бібліотека стала одним з наших улюблених місць. Під час того, як я читаю книжки, мій син займається у іншому залі. Мені було би дуже приємно, якби у нашому селі з’явилось щось подібне. Для мене важливо, щоб підлітків заохочували розвивати свої культурні цінності.«, — розповідає Віра Лось, мешканка тимчасово окупованого Мелітопольського району.
За місцевими бібліотеками сумують мешканці міста, які змушені були тимчасово покинути Запоріжжя через повномасштабне вторгнення:
«З ностальгією згадую свою реформовану бібліотеку на Бабурці, де я з задоволенням проводила час, шукавши нові книжки для себе. Там була маленька поличка з нон-фікшну, але завжди вдавалось знайти цікаве чтиво. Проте, коли почалася війна, я була змушена залишити місто та виїхати до Чехії з цією однією книгою. Мені стало соромно за «позичання» літератури, тому написала про це бібліотеці. Мені відповіли: «Повернете, коли зможете.» Влітку, здається, надіслала посилку з книгою додому, і мій дядько допоміг мені її повернути,», — ділиться спогадами запоріжанка Анастасія Самусь.
Керівники бібліотек у Нікополі, Херсоні, Маріуполі та Дніпрі висловили бажання перейняти досвід запорізьких бібліотек.
“Ми перші в Україні змінили саму сутність та сприйняття бібліотек. Підійшли до цього централізовано та стратегічно. За допомогою реформи ми об’єднали дитячу та дорослу системи, завдяки чому змогли акумулювати непогані кошти на розвиток бібліотек без звільнення персоналу. Подивитись на те, як функціонували бібліотеки раніше і як зараз — небо і земля.
Статистика говорить сама за себе. Відвідування бібліотек після впровадження реформи підвищилось на 30% — це 16 тисяч відвідувань за 2020-2021 роки. За цей час було проведено 235 масових заходів.
Ми бачимо, що бібліотека тепер це не просто місце, де можна взяти одну книжку раз на рік”, — наголошує директорка департаменту культури і туризму Запорізької міської ради Катерина Сімонова.
“Справжнім досягнення чотири роки тому стало впровадження електронної системи «Є книга» — це автоматизація основних бібліотечних процесів та відмова від паперового обліку роботи. Єдиний каталог забезпечує можливість пошуку та вибору книг з будь якого гаджету, користування єдиним електронним читацьким квитком у всіх міських бібліотеках Запоріжжя. Також дуже вдалою виявилась ідея кардинального переосмислення простору бібліотек та поєднання культурних інституцій. Створення крафтових музеїв на базі бібліотек, що входять у туристичні маршрути міста та приваблюють відвідувачів. Унікальні Музей архітектури, Музей спорту і феноменальної сили додають бібліотекам популярності. А поєднання книгозбірень з мистецькими та художніми школами, перетворили їх на справжні сучасні культурно-мистецькі центри. Навіть під час війни впроваджено нові проєкти, які зараз є найбільш популярними: проєкт вихідного дня для малечі “Бібліоняня”; проєкт «Прокачаймо українську»; шаховий клуб «Хід королеви»; розмовні англійські клуби для дорослих, для дітей – «English на подушках», мистецькі проєкти, багато іншого, — резюмував Сергій Білов.
Ложка дьогтю.
Незважаючи на позитивні зміни, які відбулися в бібліотеці, необхідно також звернути увагу на певні ризики та недоліки, які супроводжують процес реформування. Один з них стосується фінансування. Звинувачення керівництва департаменту культури і туризму Запорізької міськради у недостатній прозорості при укладанні підрядів на ремонтні роботи та поставку товарів неодноразово висували журналісти сайту «Наші гроші». Наразі важко зробити однозначний висновок, оскільки вину не було доведено в законному порядку через відсутність обвинувального вироку суду. Проте важливо, щоб громада була готовою до реорганізації і здатною контролювати використання бюджетних коштів у відповідності до їх призначення.
Крім того, важливо враховувати індивідуальні потреби громади під час реформування бібліотеки. Забезпечення доступності та різноманітності контенту має враховувати інтереси та потреби різних груп населення, у тому числі людей з інвалідністю. Також важливо надати можливості для саморозвитку дорослих через організацію тренінгів та інших корисних заходів.
Оксана Щербина
Ірина Ярко
фото з сайту Запорізької міської ради та авторок
