Розробка бюджету, безпечні кордони та співпраця з Константинополем: у Раді підбили підсумки головних подій тижня

11
Фото: Google.com

Верховна Рада, на чолі з фракцією Партії «Блок Петра Порошенка», ефективно відпрацювала поточний пленарний тиждень та ухвалила низку важливих рішень.  Пропонуємо детальныше ознайомитися з ухвалиними законопроектами.

Розробка Бюджету – 2019

Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік

Серед надходжень, в Бюджеті-2019 враховано 7,2 млрд гривень, що залишились від спецконфіскації минулого року. Це реальний доказ ефективності Генпрокуратури, що дозволяє нам на сьогодні забезпечити фінансування суспільноважливих сфер життя. За сприяння депутатів фракції партії БПП «Солідарність» вдалось отримати додаткові 2,5 млрд гривень надходжень. Крім того, вже виділено додаткові 816 млн на медицину.

В 2019 році передбачено близько 60 млрд грн на ремонт і будівництво доріг. Народні обранці наголошують на необхідності з цих коштів виділити фінансування для реалізації програми Президента України «Дороги Донбасу – шлях до миру».  Йдеться про відновлення доріг в підконтрольних районах Донецької і Луганської областей – регіонах, що найбільше постраждали від постійного передислокації військової техніки. Жахливий стан дорожнього покриття завдає збитків і незручностей для місцевих жителів. Також, відсутність дорожньої інфраструктури для швидкої логістики буде гальмувати будівництво і відновлення інших об’єктів, що постраждали від російського військового вторгнення в регіоні.

Проект Закону “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”  № 9084 (І ч)

Фото: Уніан

Ухвалено важливі технічні зміни до Бюджетного кодексу у редакції законопроекту № 9084 задля ефективного і стабільного функціонування бюджетної системи наступного року. Йдеться про унормування витрат Держбюджету та врегулювання відповідальності державних і місцевих органів щодо реалізації бюджетних програм.

Запропоновані норми посилюють децентралізацію та передають місцевим бюджетам чверть мільярда гривень, зокрема за рахунок справедливого розподілу коштів від рентної плати за надрокористування загальнодержавного значення. Також врегульовано сферу медицини в частині видатків на програму гарантованого державного медобслуговування. Враховано питання освіти в частині надання приватним закладам прав на освітні держзамовлення, а також збереження технікумів і коледжів в системі національної освіти. Розширюються категорії пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Не менш важливо – призначення пільг і субвенцій постраждалим учасникам Революції Гідності. Також закладені видатки у розмірі майже 181 млн. на функціонування антикорупційного суду.

Проект Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” № 8496 (І ч)

Фракція Партії «Блок Петра Порошенка» вважає раціональним кроком додаткове виділення коштів для створення системи кіберзахисту інформаційних ресурсів ЦВК. Виділені кошти пропонують спрямувати на встановлення сучасного мережевого обладнання. Гібридні загрози з боку РФ вже довели тенденцію до зростання загрози втручання у внутрішні справи держав, особливо під час виборів. Забезпечення додаткових захисних бар’єрів від мережевих атак і вірусних загроз значно підвищує рівень національної безпеки та не ставить під загрозу проведення демократичних місцевих і чергових виборів.

Важливо створити додаткові системи збереження даних, зокрема у так званих «хмарах», які в разі кібератаки можна буде відновити. Насамкінець, буде створено додатковий підрозділ із кібербезпеки, який миттєво та професійно реагуватиме на зовнішні інформаційні загрози. Наразі завчасне укріплення захисту інформаційних ресурсів ЦВК виглядає вкрай потрібною ініціативою для захисту інтересів українського суспільства, його демократичного волевиявлення та зміцнення національної безпеки перед гібридними загрозами ворога.

 № 8043 та № 8044 (за основу)

Запропонована ідея середньострокового бюджетного планування покликана реформувати підхід до сфери управління державними фінансами, завдяки переходу на трирічне планування пріоритетів фінансової політики та її реалізації. Такий підхід використовує переважна більшість країн ЄС, що свідчить про ефективність методу середньострокового планування. Передусім, це дозволить посилити бюджетну дисципліну, повноцінно втілювати пріоритети державної політики за рахунок реальної оцінки доступних ресурсів та ризиків. Проектом Закону передбачається встановлення бюджетних правил, зокрема, щодо дефіциту державного бюджету та обсягу надання державних гарантій, затвердження Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період, перелік випадків уточнення стель, визначених Бюджетною декларацією, при підготовці проекту Державного бюджету та Бюджетної декларації на наступний період.

Положення законопроекту передбачають впровадження бюджетної декларації – документу стратегічного планування. Бюджетна декларація міститиме, зокрема, сукупні стелі видатків та стелі видатків головних розпорядників коштів державного бюджету, цілі та показники результату їх діяльності (фактичні та очікувані на середньостроковий період), загальну оцінку фіскальних ризиків.

Передбачається, що подібний підхід поліпшить прогнозованість вітчизняної економіки та дозволить раніше реагувати на можливі ризики. Це означає, що іноземні інвестори і суспільство підвищать рівень довіри до українського ринку, що сприятиме зростанню економічних показників.

Посилення співпраці з Константинопольським Патріархатом

Проект Закону про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника “Софія Київська” № 9208 (ІІ Ч)

Фото: Google.com

Минулого тижня Священний Синод Константинопольського Патріархату підтримав не тільки рішення про створення автокефальної української церкви, але й відновив свою ставропігію в Україні. Для реалізації цього рішення, Україна повинна надати певний майданчик для відкриття представництва Константинопольського Патріарха.

Депутати Верховної Ради підтримали ініціативу Президента України про передачу в користування представникам Константинопольського Патріархату Андріївської церкви у Києві. Таким чином було надане гідне історичне місце для створення релігійного посольства Матері-Церкви в Україні, яке координуватиме співпрацю Константинополя з новою помісною Українською православною церквою.

Фактично, це буде резиденція Вселенського Патріарха під час візитів до України та місце богослужіння представників Константинополя. Наша Держава повертається під крило Матері-Церкви, від якої у 988 році хрестили Україну-Русь. Якнайшвидше створення представництва Константинопольського Патріархату сприятиме пришвидшенню процедури формування єдиної православної церкви України та передачі Томосу її Предстоятелю.

Надання в користування Андріївської церкви – це символічний жест з боку України, адже Апостол Андрій Первозванний був благовісником, який передбачив, що саме з Києві Християнська Церква пошириться нашими землями. Це стане вагомим підтвердженням твердості у намірі створити власну помісну церкву та розвивати її у співпраці з Церквою-Матір’ю.

Зміцнення безпеки кордонів

Проект Закону про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону № 7017 (ІІ ч)

В четвер Верховна Рада остаточно ухвалила рішення для посилення захисту державних кордонів та національної безпеки України. Пропонується запровадити кримінальну відповідальність для громадян країни-агресора, які протиправно потрапляють на територію України. Зокрема, йдеться про встановлення трирічного терміну за гратами в разі порушення цілісності кордону чи в’їзд за підробленими документами. Повторне вчинення такого правопорушення каратиметься до 5 років позбавлення волі, а в разі збройного прориву кордону, зокрема диверсійними групами – до 8 років в’язниці.

Ухвалення цього рішення є вкрай важливим елементом захисту України в період російської військової агресії, гібридних загроз ворога та порушення норм міжнародного права. Наразі, діюче законодавство передбачає лише адміністративну відповідальність за подібні злочини, що не відповідає здоровому глузду в умовах війни. Суттєве посилення відповідальності за порушення наших кордонів назавжди зупинить потік військових і туристів з автоматами з країни-агресора.

Запровадження процедури банкрутства

Проект Кодексу України з процедур банкрутства № 8060 (ІІ ч)

Діюче законодавство у сфері банкрутства суттєво застаріло і має безліч прогалин. Зокрема, боржники мають шпарини для ухиляння від своїх фінансових зобов’язань перед кредиторами, процедура банкрутства розтягується в часі і має низьку ефективність. Також неефективна процедура продажу майна, за якою кредитор не завжди може за нього отримати найвищу ціну. Все це призводить до ускладнення підприємницької діяльності, підвищує ризики банків при кредитуванні та відлякує іноземних інвесторів. Необхідно було запровадити механізми відновлення платоспроможності фізичних і юридичних боржників, завдяки остаточному ухваленню кодексу про банкрутство в редакції №8060 в цілому.

Редакція запропонованого закону передбачає дві книги – Банкрутство юридичних осіб та Банкрутство фізичних осіб. Вони встановлюють більш чітку та прозору процедуру банкрутства із значно вищим рівнем захисту як кредиторів, так і боржників. Зокрема, створюється надійний механізм захисту прав фізичних осіб – процедуру банкрутства може розпочати виключно боржник, а не кредитор. Це захистить громадян від відчуження майна в разі прострочених кредитів без їхнього відома. Також встановлено запобіжники на певні об’єкти, які не буду враховуватись в ліквідаційній масі. Наприклад, кредитор не зможе забрати єдине житло боржника, якщо площа квартири не перевищує 60 м.кв., або будинку до 120 м.кв.

Використавши передовий міжнародний досвід у процедурі банкрутства, до другого читання комітет якісно доопрацював законопроект, знайшовши золоту середину для рівнозначного захисту прав як кредиторів, так і боржників. Таким чином був зроблений реальний крок для допомоги особам, які опинились в скрутній фінансовій ситуації і втратили платоспроможність.

Фінансова безпека «Укрзалізниці»

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та в районі проведення антитерористичної операції № 9069 (в цілому)

Фото: Google.com

Положення редакції встановлюють, що до завершення операції Об’єднаних Сил продовжуватиметься захист «Укрзалізниці» від фінансових посягань кредиторів, який діяв у період АТО. Фактично це технічний законопроект, який став необхідним внаслідок переходу на операцію Об’єднаних Сил навесні.

ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступницею ДП «Донецька залізниця». Однак, внаслідок російського вторгнення навесні 2014 року, ані інвентаризація і оцінка майна підприємства, ані фактична передача його прав у встановленому порядку не відбулась. Саме тому було встановлено мораторій на фінансові стягнення кредиторів із «Укрзалізниці» як правонаступниці до фактичного завершення АТО і повернення майна ДП «Донецька залізниця» під контроль української влади. Однак, через зміну формату збройної відсічі агресору, необхідно внести зміни до існуючого закону, аби продовжити мораторій. Це важливий крок для збереження фінансової стабільності і безперебійної роботи стратегічного підприємства.

Впровадження державної екологічної політики

Проект Закону про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року № 8328 (І ч)

Запропонована стратегія передбачає популяризацію у суспільстві природоохоронної тематики. Такий підхід стимулюватиме населення до бережного ставлення до ресурсів і оточуючого середовища. Також запропоновані чіткі кроки з мінімізації ризиків для екосистеми.

 Проект Закону про внесення змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему № 6624 (ІІ ч)

Після аварії, у четвертому енергоблоці зберігається 150 тон твердих радіоактивних відходів, з них близько 15 – відпрацьованого ядерного палива, що становить понад 90% всіх РАВ в Україні. Очевидно, для подальшого їхнього зберігання необхідно створити сховище та науково-технічний супровід, щоб надійно законсервувати ці відходи. Така їхня кількість несе загрозу всьому людству.

Положення ухваленого законопроекту пропонують додаткові зміни для перетворення зруйнованого четвертого енергоблока на екологічно безпечну систему. Це необхідна умова для збереження екології України та захисту майбутніх поколінь від небезпечних речовин, які без додержання норм зберігання можуть наробити лиха. Україна вже виконала низку завдань для ліквідації наслідків аварії і створення безпечного середовища в районі Чорнобильської АЕС. Однак, план дій передбачає наступні будівництва об’єктів та виведення з експлуатації застарілого обладнання.

Читайте також: ЗНУ + ЗГИА: Правительство одобрило слияние запорожских ВУЗов

Загрузка...