На честь Дня Гідності і Свободи телеканал «Прямий» провів марафон пам’яті. Ведучі та гості студії згадували події зими 2013-2014 років. Участь у марафоні взяв народний депутат восьмого скликання, голова Запорізької територіальної організації партії «Європейська Солідарність», голова фракції «Європейська Солідарність» в Запорізькій обласній раді Ігор Артюшенко.
Ігор Артюшенко був одним з лідерів Запорізького Євромайдану. Тож телеглядачам він розповів, як розпочиналися та як розвивалися події в Запоріжжі, в той час як люди вийшли на Майдан у Києві:
«Під час Революції Гідності я жив та працював в Запоріжжі, тому всі мої спогади пов’язані звичайно із майданом в Запоріжжі. Я був і є гордим за те, що згідно різних оцінок майдан в Запоріжжі був одним із наймасовіших. Власне, я переконаний, що саме через це ми дуже гідно пройшли етап російської весни на Запоріжжі: коли почалася «Руская весна» і всі ці сепаратистські рухи, то в нас був сформований кістяк патріотів, який дав гідну відсіч. І в Запоріжжі була не тільки всеукраїнська риторика, євроінтеграційна, а була місцева, — пригадує Ігор Артюшенко.
У своїх спогадах, Ігор Артюшенко підняв болючу для запоріжців тему, яка в часи запорізького майдану об’єднувала людей не менше, ніж прагнення до євроінтеграції:
«На той момент у нас був «смотрящій» Анісімов, прізвище якого, мабуть, гриміло на всю країну. Влада Януковича за якимись своїми тюремними традиціями, вибудовувалася саме на інституції «смотрящих», які фактично керували місцевою радою, місцевим МВС, прокуратурою, СБУ, які «доїли» підприємців – збирали данину, при цьому тримали під своїм контролем криміналітет . І у нас місцева повістка була окрім загальноукраїнської риторики, ще й антикорупційна риторика, й риторика, що не можна якраз отак будувати державу. Не може бути «смотрящих», не можна, щоб кримінал керував мерією, обласною державною адміністрацією, прокуратурою і поліцією. Через це й люди були різні й на перший план ставили різні вимоги. Частина – це була євроінтеграція, частина ставила саме антикорупційну повістку. І це надавало свої відбитки», — говорить Ігор Артюшенко.
Як і в Києві, в Запоріжжі була спроба розгону майдану. Ігор Артюшенко став безпосереднім учасником тих подій, одним з тих кого міліція забрала до райвідділку:
«В Запоріжжі є своя болюча дата – 26 січня. Це день кривавого розгону. Це був наймасовіший мітинг. В цей день, до речі, з’явився так званий «антимайдан» в Запоріжжі. До цього його не було, ніхто з прихильників Януковича на центральній площі не з’являвся. За різними оцінками представників поліції й громадського сектору було від семи до десяти тисяч учасників з нашого боку. Але під вечір, звичайно, лишилось лише кілька сотен людей. Обласна адміністрація була захоплена так званими тіушками, які там цілий день перебували, поліція їх фактично охороняла. Але у десять хвилин на десяту двері облдержадміністрації та облради відчинилися, поліція фактично розступилася і оці сотні із білими пов’язками із арматурними прутами тітушек пішли бити запоріжців. В результаті у нас було більше ста травмованих, 50 людей опинилися в ізоляторі, в тому числі на наступний день і я там опинився. Багато хто потім отримав домашній арешт. І виникало питання – а навіщо? Мені здається логіка у влади Януковича була одна й головна: максимально залякати, щоб умовно кажучи, завтра ніхто не вийшов, тому що «пахан» сказав, що не можна, ми їх поб’ємо, поламаємо руки-ноги, посадимо, кого треба вб’ємо і просто все закінчиться. Я думаю тут не треба шукати якусь конспірологію, просто «кримінальний» характер тієї влади мислив такими категоріями», — зробив підсумок Ігор Артюшенко.
Ще більше цікавого – в повній трансляції марафону: