Лікар з Бердянська Євген Георгієв, який наразі служить у ЗСУ, пригадує, як йому було тривожно напередодні минулої зими. Своїми спогадами військовий ділиться у соцмережі.
«Через наближення тягот, досі непізнаних. Яка вона буде, перша зима на «нулі»? Ми готувалися заздалегідь. Запасалися теплим одягом, ковдрами, обігрівачами, ємкостями для солярки. Ліки та розчини для крапельниць перенесли в окреме підігріте приміщення, щоб бути напоготові цілодобово.
Техніка перевзута в зимові шини, в бензобаках — присадки-незамерзайки.
Зимова війна маломаневрена, статична. Бойові підрозділи подовгу перебувають в окопах, на сталих позиціях, і, з погіршенням погоди, повально починаються застуди й запалення, а з першими морозами і відмороження. Носа, вух, пальців, усіх іншіх відкритих ділянок тіла.
В 22-му році я стикнувся з доволі рідким, вважай екзотичним, захворюванням — траншейною стопою. Раніше про цю хворобу я чув лише з книжок часів першої світової війни.
Бійці, перебуваючи в траншеях часто промочують собі ноги, не звертаючи на це уваги. Початкові симптоми ледь помітні: нога німіє, з’являється поколювання або свербіж. Згодом, шкіра набрякає, набуває білого або синюшного кольору, в разі приєднання інфекції, з’являється запалення і запах гнилі. Буває, боєць відчуває що щось не так, лише коли повертається з наряду в бліндаж і знімає берці.
Рятують теплі устілки, тактичні шкарпетки та добре взуття.
З початком зими вас, українці! В яких би екзотичних місцях ви не перебували — бережіть себе», — написав Євген Георгієв.
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
