Сьогодні у Запоріжжі попрощалися з Вячеславом Зайцевим — незламним «кіборгом», істориком, науковецем, депутататом міської ради від партії «Європейська Солідарність», військовослужбовецем, який до останнього подиху захищав свою державу.
Ті, хто знав Вячеслава, казали, що з чоловіка не сходила широка посмішка. Було складно уявити, що ця людина могла пройти криваві бої на Донбасі у 2014 році, серед яких була і гучна оборона Донецького аеропорту. Тоді у березні він пішов на фронт добровольцем і захищав Україну в АТО в складі 79 окремої аеромобільної бригади. Двічі був поранений, проте це не применшило його жагу боронити країну.
Після служби Вячеслав повернувся до своїх археологічних розкопок, експедицій та історичної роботи у Національному заповіднику «Хортиця», проводив онлайн-екскурсії, створив власний історичний блог.
Крім науково-дослідної діяльності, кіборг очолював громадську організацію “Запорізька рада ветеранів АТО”. У 2015 року був вперше обраний депутатом за списками політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». У 2022 році війна знов повернулася до життя Вячеслава. 23 лютого він отримав повістку, про що і заявив на засіданні сесії.
«Я сьогодні отримав бойову повістку і вже післязавтра – я частина Збройних сил на один рік. Я буду в військах, в одній бойовій бригаді. Радий, що цей рік перед цим працював з вами. Обов’язково зустрінемось. Сьогодні день народження Ющенка і я скажу його словами: «вірю в Україну, вірю в кожного з вас, а ви, в свою чергу, вірте в ЗСУ». Ми не підведемо, пройдемось по Україні, ворога доб’ємо», — сказав Вячеслав Зайцев під аплодисменти сесійної зали.
Вячеслав знову взяв до рук зброю, вирушивши на фронт у лавах Збройних Сил України. З першого дня війни він боронив наші міста та кордони. Він продовжував розповідати про важливі події країни та фронту на своїй сторінці у фейсбуці, долучався до прямих етерів, давав інтерв’ю, жартував, а ще — читав вірші, прямо в окопах.
Вячеслав до останнього дня вірив в Україну і всіма силами, з кожним днем наближав нашу перемогу.
«2014 року було просто диво, що ми втримали Україну. Коли у нас у країні був повний хаос, найважча економічна та політична обстановка, коли всі країни Європи та світу були максимум „дуже стурбовані“, все, що зміг взяти Путін, вмістилося в третину території Донбасу. Дві третини до 24 лютого були під нашим контролем. Тому, якщо тоді він не зміг цього зробити, то зараз йому й поготів це не по зубах. Росіяни не змогли взяти Київ, не змогли окупувати навіть якусь Охтирку, про що тоді взагалі говорити? Тепер ми маємо зовсім іншу армію. Повірте, я знаю, про що говорю. Крім того, у нас зараз дуже потужна підтримка Заходу» — розповідав Зайцев в своїх інтерв’ю.
Ще зранку 5-го жовтня він зробив допис на своїй сторінці у фейсбуці, та вже за кілька годин його друг Микола Бєлий повідомив страшну звістку.
Новина про смерть Вячеслава сколихнула без перебільшення всю Україну. Для всіх, хто знав або чув про нього, це стало справжнім шоком.
«Він захищав свою рідну Хортицю та всю Україну. Звістка про загибель В’ячеслава Зайцева – як грім серед ясного неба. У рідному Запоріжжі його знає кожен як дуже чесну та добру людину. Та й для міста він зробив багато – як учений, досліджуючи пам’ятки Запорізького козацтва , і як депутат міської ради від «Європейської Солідарності». В’ячеслав до останнього подиху служив своїй державі та захищав її», – написав Петро Порошенко. Свого часу саме він нагородив безстрашного захисника Донецького аеропорту орденом «За мужність».
«Я знав його в першу чергу як свого студента, який ще у молоді роки показав себе як справжній боєць. І тоді, коли закидував фарбою бігборди негідника Януковича, і коли відмовився каятись і вибачатись на вимогу горе-ректора. І тоді, коли у 2014 році в перших рядах поїхав з Майдану на фронт, поповнивши ряди захисників донецького аеропорту Батьківщина втратила гідного сина. Щирі співчуття рідним і близьким. Не пробачимо! Помстимося!» — написав у своєму телеграм-каналі очільник ЗОВА Олександр Старух.
Наразі колеги з фракції та рідні Вячеслава пропонують перейменувати на його честь вулицю Лермонтова та обласну бібліотеку, і надати звання «Почесний громадянин міста Запоріжжя» (посмертно).
Справжній до останнього подиху. Легендарний кіборг, надійний побратим, люблячий чоловік і батько маленької україночки, науковець, дослідник і просто щиросердна людина та відданий друг. Таким на віки залишиться Вячеслав Зайцев. Герой, людина з великої літери, загинув у запеклих боях за нашу свободу та незалежність. Пам’ять про нього житиме у серцях багатьох людей.
Редакція Форпосту висловлює щирі співчуття близьким та рідним Вячеслава і разом з ними перебуває у скорботі.
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
