Народний депутат восьмого скликання Ігор Артюшенко пояснює, чому з 25 березня армія фактично залишилась без харчування. Основною причиною політик називає дилетантизм та корупцію у системі забезпечення харчування наших захисників.
«Позавчора мережу приголомшила новина — з’явився документ з ОПУ з наказом обласним адміністраціям «бути готовим на безоплатній основі надати допомогу військовим частинам у забезпеченні продуктами харчування…».
Новина, м’яко кажучи, шокувала всіх настільки, що багато хто не повірив і заявив, що це якийсь фейк. Бо дійсно, ми вже давно звикли до того, що українських захисників годують добре, якісно і різноманітно.
А тут таке…..
Нажаль, документ виявився справжнім. І за останні 10 місяців дуже багато чого змінилося так, що раніше б і на голову не налазило.
Тому варто розібрати цю ситуацію детальніше — знайти причини та винних.
Отже, чому армія з 25 березня фактично залишилась без харчування?
Основна причина очевидна — дилетантизм та корупція у системі забезпечення харчування наших захисників.
До 2006 існувала стара і недолуга радянська система: військові частини самі купували і готували їжу. В армія ходила голодна.
Такий підхід зламав Анатолій Гриценко, віддавши харчування приватним фірмам.
Але через корупцію у непрозорих закупівлях вигравали тільки наближені фірми. За відкати. Тому якість харчування залишалась жахливою, а ціни — завищеними в рази. І армія залишилась голодною.
Коли почалась війна з Росією, виявилось, що ці приватні компанії відмовляються возити їжу. Бо ж, бачите, є ризики.
Також з’явилась можливість і ворожих диверсій, бо військові не могли проконтролювати постачальників.
Саме тому з 2016 в Міноборони прийшов волонтерський десант, який і почав системну реформу харчування.
Підхід був наступний: прозорий тендер на закупівлю продуктів, але самостійне приготування їжі.
На момент початку 2019 року вже близько половини ВЧ ЗСУ перейшли на нову систему харчування.
Результат реформи ми всі бачили у безлічі відео та фото з військових частин. Нарешті український захисник мав гідне, різноманітне та якісне забезпечення.
Але через вибори і прихід до влади Зеленського і Ко реформа не була завершена.
В першу чергу через неузгодженість дій, управлінську кризу та конфлікт, бо призначений Зеленським начальник Генштабу Руслан Хомчак хотів повернутися до старої системи харчування, а призначений Зеленським керівник Міноборони Андрій Загороднюк — завершити реформу.
Конфлікт в команді Зеленського завершився дивакуватим компромісом: продукти купували через тендер, а приготування віддали комерційним фірмам.
І, логічно, сталося не як гадалося.
Бо коли на тендері приготування їжі виграла «чужа» фірма, то старі компанії організували саботаж, додавши борги за минулі роки.
Звичайно, що новий переможець відмовився платити по не своїм боргам.
Результат: контракти на продукти є, але приготувати їжу нема кому.
І саме таким чином від 25 березня близько 40% ВЧ опинилися перед реальною загрозою голоду.
Висновок, думаю, простий і зрозумілий всім. Ось що буває, коли у влади нема ні єдиного плану, ні спільного бачення, як керувати державою. А шановний пан Зеленський продовжує говорити, що «у мене нема часу думати, думати стратегічно».
Просто сором.»
https://www.facebook.com/artyushenko.igor/posts/1321481824719592?__tn__=K-R
