Розмінування Донбасу, зміни до Податкового кодексу та допомога ЄС: головні події пленарного тижня

58

Цей пленарний тиждень виявився продуктивним для України. Народні депутати провели важливу законодавчу роботу, в результаті якої була ухвалена низка ключових для країни рішень.

 

Розслідування смерті Катерини Гандзюк

Початок сесійного тижня був затьмарений трагічною звісткою про смерть активістки Катерини Ганздюк, котра з середини літа боролась за життя у лікарні після жорстокого нападу на неї.

Наразі вже встановлено і затримано виконавців та організатора злочину. Слідство шукає докази проти головного замовника, аби притягнути до жорсткої відповідальності усіх винних. Фракція Партії «Блок Петра Порошенка» фактично одразу провела засідання, під час якого одноголосно ухвалила рішення щодо підтримки створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) з народних депутатів, головне завдання якої – здійснювати парламентський контроль за ходом розслідування для максимальної ефективності дій правоохоронців. Про це повідомляє сайт Запорізького осередку партії. В перший же пленарний день у Верховній Раді відзвітували про хід розслідування керівники правоохоронних органів.

 

Закон про гуманітарне розмінування

Проблема вибухонебезпечних пристроїв в Донецькій і Луганській областях набуває катастрофічного масштабу. Тільки з початку 2018 року від мін загинуло 92 людини, серед яких є й діти. Зокрема, 30 вересня в Горлівці в результаті детонації вибухового пристрою загинуло три дитини і одна отримала поранення. За даними ООН, в зоні ризику перебуває близько двох мільйонів українців. Понад 7 тисяч квадратних кілометрів потребують очищення. Це все свідчить, що міни становлять чи не найбільшу гуманітарну загрозу для мирного населення.

Фракція Партії «Блок Петра Порошенка» однозначно погоджується із гострою необхідністю сформувати чітку державну політику у сфері протимінної діяльності, закласти правові та організаційні основи для проведення розмінування в регіонах, постраждалих від російської агресії. Щоб подолати масштабні наслідки російського вторгнення, необхідно запровадити системний підхід до розмінування територій. В рамках цієї роботи був підтриманий надважливий закон про гуманітарне розмінування  (№ 9080-1 (І чит) «Проект Закону про протимінну діяльність»), який повинен створити умови для очищення підконтрольних Україні територій Донеччини від мін і вибухових речовин. Фактично, йдеться про життя близько двох мільйонів цивільних громадян та наших захисників на фронті.

Положення запропонованої редакції закріплюють чітку термінологію у цій сфері, розділяють військове і гуманітарне розмінування. Визначають роль виконавчого органу влади у реалізації державної протимінної політики, зокрема через замовлення розмінувань. Прописані жорсткі процедури ліцензування і допуску операторів, саперів та фахівців до роботи над очищенням територій від вибухонебезпечних пристроїв. Складено вичерпні організаційні вимоги до роботи – від нанесення на карти небезпечних районів, до процедури знешкодження мін і інших пристрої для максимального захисту цивільного населення і навколишнього середовища.

Законопроект вже передбачає реальні шляхи надходження коштів на реалізацію програм розмінування, зокрема і завдяки донорським внескам. Всі запропоновані ініціативи дозволять зробити процес розмінування системним, безпечним і ефективним для захисту цивільного населення від наслідків «руського міра» на українській землі.

 

Зміни до Податкового і Митного кодексів

Верховна Рада остаточно ухвалила зміни до Податкового і Митного кодексів для створення пом’якшених умов розмитнення транспортних засобів на іноземній реєстрації (№ 8487 та № 8488 (ІІ чит). Після підпису Президента України, у водіїв з’явиться можливість заплатити мінімальні податки, легалізувати свої автомобілі і з чистою совістю використовувати їх на вітчизняних дорогах.

Нелегальне ввезення автомобілів з Європи набуває загрозливих масштабів: за цей неповний 2018 рік в Україну завезли без розмитнення понад півмільйона авто. Тобто, щохвилини на територію нашої держави в’їжджає мінімум один автомобіль, встановити водія, власника та оцінити технічний стан якого немає можливості. Водії хочу захистити свої майнові права на придбані в ЄС машини, сплатити доступну ціну і продовжити користуватись транспортом з чистою совістю. В свою чергу, державі потрібно фіксувати прив’язку таких авто до громадян України для підтримки безпеки на дорогах та збереження Верховенства права.

Цього тижня Верховну Раду і весь урядовий квартал вчергове блокували водії нерозмитнених транспортних засобів. Вони вимагали від депутатів конкретних кроків для вирішення своєї проблеми, яка набула вже загальнодержавного масштабу. При цьому у вівторок, 6 листопада, профільний Комітет рекомендував Парламенту остаточно ухвалити зміни в Податковий та Митний кодекси (№№ 8487 і 8488) для створення доступних умов розмитнення авто на єврореєстрації. Напрацьовані в комітеті законопроекти остаточно визначились із базовою ставною:  для авто з бензиновим двигуном до 3 літрів вона становитиме 50 Євро, більш 3 літрів – 100 Євро. Ставка на дизельні авто з аналогічним об’ємом двигунів – 75 і 150 Євро відповідно. Вперше в історії України може бути скасовано високі податки на ввезення старих авто, віком понад 15 років. Наразі максимальний віковий коефіцієнт становить 15 –авто старшого віку будуть обчислюватись з ним. Це суттєвий крок назустріч водіям, бо слід нагадати, що до 2008 року було заборонено ввозити машини, старші 8 років.

В перехідних положеннях чітко вказано, що спеціальна знижка для розмитнення у 50% буде діяти лише 30 діб з моменту публікації закону. Ще місяць буде діяти знижка у 25%. Наразі вже завершені консультації із фіскальними і митними органами, які заявили про готовність впоратись із суттєвою кількістю звернень громадян для розмитнення авто. Слід звернути увагу, що за пропозицією Комітету, всі платежі за розмитнення автомобілів, ввезених від 2015 року, – всі вони будуть спрямовані у пенсійний фонд для його наповнення.

Запровадження спрощених та доступних умов розмитнення транспорту змусило Парламент посилити відповідальність водіїв за порушення митного режиму в Україні шляхом збільшення штрафів у кілька разів. Це направлено на відновлення законності на дорогах та захист усіх учасників дорожнього руху.

Зміни у Податковому кодексі передбачає і проект закону №9260 (І чит) («Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»)

Йдеться про документ, розроблений для збалансування і наповнення бюджету на наступний рік за рахунок збільшення окремих видів акцизів і податків. Зокрема, у проект передбачено збільшення акцизу на тютюнові вироби на 9% у другій половині року. Також запроваджено низку надбавок за надрокористування, використання природних ресурсів, забруднення територій і повітря. Вводяться чіткі механізми контролю за використанням бензину, авіаційного пального та використання спиртів у відповідній галузі. Такий підхід сприятиме комплексному наповненню бюджету, а також допоможе адаптувати вітчизняне законодавство до європейських вимог оподаткування і контролю за окремими категоріями товарів.

 

Допомога від ЄС

Парламент ратифікував Меморандум про залучення 1 млрд Євро макрофінансової допомоги Євросоюзу для підтримки вітчизняної економіки і виконання бюджетних програм (№ 0203 (ІІ чит) «Проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником, Національним банком України як Фінансовим агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда євро)».

Україна та ЄС ще 14 вересня погоди кредитний договір на 1 мільярд в якості макрофінансової допомоги. Це необхідний крок для зменшення зовнішнього фінансового тиску на Україну, поліпшення платіжного балансу та покриття бюджетних потреб напередодні періоду пікових виплат за кредити урядів Тимошенко-Януковича. Боргова яма  Тимошенко і Януковича сягала понад 70 млрд доларів зовнішніх кредитів, більшу частину з яких відправили на Москву в якості оплати газу за кабальними угодами Тимошенко-Путіна. Хоча економіка уже в тому стані, коли не потребує зовнішніх кредитів, щоб погасити чергові виплати МВФ, необхідно виходити на ринок запозичень для збереження стабільної економічної ситуації в Україні.

ЄС надає Україні кредити за умови реалізації євроінтеграційних реформ. Тобто, своїм підписом під цим договором, Брюссель дав позитивну оцінку впровадженню змін в сфері боротьби із корупцією, децентралізації, судової реформи, та інших.

Співпраця ЄС з Україною в кредитних проектах є свідченням високої оцінки з боку Брюсселю втілення євроінтеграційних реформ в нашій державі.

 

Закон про прилеглу зону України

Законопроект № 8361 («Проект Закону про прилеглу зону України») був ухвалений в першому читанні.

Базуючись на нормах Конвенції ООН з морського права, ратифікованої Україною ще 20 років тому, наша держава може вдвічі розширити контрольовану морську територію – з 12 до 24 морських миль. Згідно з Конвенцією, прибережна держава має виключні права у прилеглій зоні для запобігання або покарання за порушення митних, фіскальних імміграційних, санітарних норм вітчизняного законодавства.

В умовах окупації Росією українського Криму та гібридною агресією в акваторіях Азовського моря, створення прилеглої зони посилить територіальний і економічний захист України. Фактично закон зміцнює безпеку у приморських областях держави.

Нововведення також дозволять подолати проблему контрабанди, яка виникла на морі через протиправні дії країни-агресора. Також, виконання норм міжнародної конвенції посилює авторитет України як правової демократичної держави та надійного партнера західного світу.

 

Встановлення історичної справедливості

Завдяки активній позиції фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Верховна Рада ухвалила «Проект Постанови про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 рр.» (№ 8603).

За період офіційного переселення, понад 700 тисяч корінних українців були насильно вивезені на Далекий схід Росії. Люди втрачали все майно, їм забороняли власну мову і віру, намагались знищити національну самоідентичність, а тих, хто пробував протистояти тоталітарному режиму – знищували фізично. Передував примусовій депортації справжній геноцид українського народу тієї місцевості, влаштований парамілітарними польськими загонами. У розпал Другої Світової, поляки тисячами вбивали українців, руйнували села, не шкодували жінок і дітей. Встановлений факт – тільки за два дні 13-14 березня 1944 року ці загони знищили 14 сіл і замордували 1500 людей за національною ознакою. Переважно, це були жінки, діти.

Для відзначення на державному рівні 75 роковин початку примусової депортації українців була розроблена відповідна Постанова. Зокрема, цим документом депутати звертаються до Президента України, щоб зробити 2019 рік – Роком Пам’яті депортованих українців з Польщі. Положення постанови пропонують зробити другу неділю вересня – Днем пам’яті примусово виселених автохтонних українців.

Парламент закликав Міністерство культури та медійників створити якісний тематичний контент: різноманітні інформативно-пізнавальні заходи, теле- і радіопрограми та інше для масштабного інформування українського суспільства. Пропонується залучити Міністерство освіти, аби створити умови серед школярів і студентів для вивчення реальних подій з історії свого народу. Ініціатори законопроекту розраховують, що МЗС вдасться домовитись про організацію впорядкування місць поховань жертв депортації, що знаходяться за кордоном.

 

Загрузка...