Банки з підмоченою репутацією заробляють на державній допомозі українським селянам
Українське суспільство у часи війни живе мов у двох реальностях. З одного боку є звичайні громадяни, які по копійках збирають гроші на допомогу ЗСУ і купують у складчину дрони, автівки та аптечки для військових. Є селяни, які ризикують своїм життям і орють тракторами заміновані окупантами українські угіддя, аби зростити новий урожай. А разом з ними в країні й досі існують «бізнесмени», які навпаки витискують із бюджету останні копійки задля власного збагачення. Війна для них – не привід скорочувати прибутки. До прикладу, виділення коштів із державної скарбнички для розвитку бізнесу у військовий час. Нещодавно було оприлюднено інформацію, що кредитування українських аграріїв за пільговою державною програмою у воєнний 2022 рік зросло майже вдвічі.
Здавалося б, інформація втішна. Адже навіть у мирні часи вільні кошти на посівну є не у кожного фермера, у воєнний час — і поготів. І тут на допомогу має прийти державна програма здешевлення позик для селян «Доступні кредити 5-7-9%». Працює це приблизно так: фермер бере необхідні для посівної кошти банківським кредитом і гасить лише тіло боргу, банківській зиск у вигляді процентної ставки перші півроку компенсує фінансистам Мінагрополітики із державного бюджету. От тільки проблема в тому, що невеличкі фермерські господарства та прості селяни ці гроші отримати не можуть. Адже банки, як правило, видають ці кредити господарствам з земельним банком мінімум у кілька сотень гектарів. «Форпост» з’ясовував, у чиї ж кишені насправді прямують аграрні державні потоки у воєнний час.
Проросійські банки біля бюджетної годівнички
На офіційному сайті Мінагрополітики знаходимо перелік із майже чотирьох десятків так званих «уповноважених» банків. Будь-яка державна допомога, у тому числі і здешевлення кредитів селянам, може здійснюватися виключно через ці фінансові установи. Тільки за минулий рік вони оформили кредитів для українських аграріїв майже на 119 мільярдів гривень. Це вдвічі більше, ніж у довоєнні часи. За даними аналітичного ресурсу Опендатабот, незмінним лідером з видачі аграріям позик за останні роки є Райффайзен Банк. Воєнний 2022 рік не став виключенням: цей банк видав 23,5 мільярди гривень «сільськогосподарських» кредитів — це 20% від загальної суми позик цієї групи. Українські філії Райффайзен Банку на 70% належать австрійській банківській групі Raiffeisen Bank International AG, яка має свої офіси у багатьох країнах світу. І все б нічого, от тільки банківська установа офіційно стоїть у списку міжнародних спонсорів війни, який склала Національна Агенція із запобігання корупції (НАЗК). Справа в тому, що австрійський банк, на відміну від багатьох інших світових брендів, так і не спромігся покинути російський ринок після нападу РФ на Україну і продовжив сплачувати податки до бюджету країни-агресора.
«У 2022 році банк заплатив до російського бюджету у 4,8 рази більше, ніж за весь довоєнний рік. Так, російський підрозділ Райффайзен Банк заплатив до бюджету країни-агресора €559 мільйонів», — йдеться у заяві НАЗК. А це, за підрахунками фахівців, дорівнює вартості близько 95 ракет «Калібр»! Крім того, банк офіційно визнає «ЛНР» та «ДНР», криваву війну проти України називає «спецоперацією» і пропонує російським мобілізованим кредитні канікули та пільгові позики. А це вже — безпосередня допомога російським окупантам.
У своїх рекламних проспектах Райффайзен Банк обіцяє українським фермерам видати кредити в середньому під 18% річних. За не складною математичною формулою підраховуємо: на відсотках з 23,5 мільярдів гривень «сільськогосподарських» кредитів, який банк видав у 2022-му, фінансисти заробили більше 4 мільярди гривень, або 106 мільйонів євро за рік. Оскільки держава компенсує кредитну ставку перші півроку діючого кредиту, можна припустити, що приблизно половину цієї суми банкіри отримали у якості компенсації із української державної скарбнички. А це між іншим — 10% від тієї суми, яку австрійський банк сплатив податками на росії.
Проаналізувавши список ТОП-10 банків, які у минулому році надали найбільші суми позик аграріям під державні гарантії, Форпост знайшов щонайменше ще одного міжнародного спонсора війни за версією НАЗК. За даними Агенції, угорський ОТП Банк відмовився покидати російський ринок і торік сплатив у бюджет агресора 190 мільйонів рублів. І це — тільки податку на прибуток. Керівництво банку до того ж ухвалило рішення про пільгове кредитування російських мобілізованих. Разом з тим, українська філія за 2022 воєнний рік видала українським селянам 5,3 мільярда гривень кредитів, а держава за рахунок бюджету компенсувала банку процентну ставку. Зважаючи на те, що ОТП Банк кредитує селян мінімально під 23%, за рік банківський зиск за позику склав близько 1,2 мільярди гривень.
Втім, найбільший цинізм полягає у тому, що українська влада і досі не наклала на фінансистів жодних реальних санкцій. І це попри їхнє потурання військовій агресії з боку росії та попри внесення банків у списки міжнародних спонсорів війни. Навпаки: Райффайзен Банк та ОТП Банк залишились уповноваженими установами Мінагрополітики і отримують компенсацію з держбюджету за фермерські кредити. І це мова йде тільки про одну із десятків державних програм підтримки.
А ще державну компенсацію за цією програмою під час війни отримали комерційні банки ПУМБ, який належить колишньому соратнику Віктора Януковича Рінату Ахметову та «Сенс Банк». Це перейменований «Альфа Банк» російського бізнесмена Михайла Фрідмана. Олігарх знаходиться під санкціями ЄС та Великобританії і за даними Євросоюзу входить до найближчого оточення путіна. За минулий рік ці банки оформили фермерських кредитів на 9,5 та майже 4 мільярди гривень відповідно.
Бюрократична вибірковість
Втім, отримати пільговий кредит може далеко не кожен фермер. Банки дуже часто відмовляють в оформленні позики середнім та дрібним підприємствам. Справа у тому, що серед фінансистів існує негласний закон: земельний банк у претендента на позику має бути не меншим за 100 гектарів. Цю проблему підтверджують і в Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ). «Дійсно кредит взяти непросто. Про одноосібників тут взагалі мова не йде, вони виживають. ФОПи теж не отримують згоди на кредитування. А ті, хто має понад 100 га, отримують фінансування», — наголосив Віце-президент асоціації, голова Черкаської АФЗ Віктор Гончаренко в інтерв’ю фаховому виданню «Куркуль».
Нажаль, у публічному доступі наразі немає поіменного переліку господарств, яким пощастило у 2022 отримати позику за державною програмою здешевлення кредитів. Аби отримати цю інформацію, Форпост надіслав запит до Мінагрополітики і наразі очікує на відповідь. Втім, у довоєнний час Мінагрополітики регулярно публікувало ці списки. Тож ми вирішили проаналізувати, кому ж із місцевих аграріїв перераховували найбільшу компенсацію у довоєнному 2021 році. І виявилось, що серед власників цих агропідприємств — нинішні та колишні депутати, екс-мери міст та кілька нинішніх колаборантів.
Отже, найбільшу суму отриманої допомоги — майже 4,5 мільйона гривень — отримало ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод». Згідно українських держреєстрів, власниками підприємства є подружжя Сергій та Людмила Желєви. Проросійські уподобання пана Желєва простежуються ще з 2012 року. Тоді він балотувався до Верховної ради від партії зрадниці України Наталії Королевської: нещодавно у ГПУ розслідували її причетність до фінансування луганських бойовиків. З 2015 Сергій Желєв був депутатом запорізької обласної ради від «Опозиційного блоку». А з моменту тимчасової окупації Мелітополя росіянами, підприємець пішов на співпрацю з окупантами. За даними Центру «Миротворець» Сергій Желєв допомагає росіянам красти та вивозити з окупованих територій українське зерно і насіння соняшника. А от дружина колаборанта Людмила Желєва і досі значиться депутаткою запорізької обласної ради від фракції «Слуга народу».
Ще один колаборант, який не гребував отримувати державну допомогу від України — Олександр Онишко. Він є власником ПСП «Агрофірма «Лан», яка у 2021 році отримала майже мільйон гривень кредитної допомоги. Олександр Онишко — член Партії регіонів і до початку війни обіймав посаду заступника голови адміністрації Бердянського району. Одразу після окупації він і його цивільна дружина Ольга Галаніна ( до речі, теж заступниця голови Бердянського району) пішли на співпрацю з ворогом. А нещодавно Онишко став зіркою пропагандистських роликів, у яких розповідав, буцімто СБУ «затримала і катує його дружину та пасинка».
Багато грошей не буває
Другим за розміром отриманої від держави допомоги був ПРАТ «Племзавод Степной». У 2021 році підприємство отримало майже 3,7 мільйонів гривень кредитної підтримки. Племзавод належить Інні Волковій на 54% і Яні Барц на 26%. Остання, до речі, є дружиною екс-депутата облради від Партії регіонів Еріха Барца і донькою Неоніли Сепп, незмінної керівниці запорізького бюро технічної інвентаризації і екс-депутатки міськради від Партії регіонів. У 2010-му Яна Барц планувала піти стопами матері і теж балотувалась до міськради від ПР. Окрім сільськогосподарського підприємства, пані Барц володіє у Запоріжжі Правобережним ринком.
Більше 3,5 мільйонів державної допомоги через кредити отримало ТОВ «ВКФ «Мелітопольська черешня». Це доволі велике підприємство і за даними ресурсу «Куркуль» має у своєму розпорядженні 1 тисячу гектарів землі. Бенефіціаром в українських держреєстрах значиться Ірина Гришина — сестра нинішнього нардепа від партії Ігоря Коломойського «За майбутнє» і екс-мера Мелітополя Сергія Мінько. Сам пан Мінько до війни був вплутаний у кілька корупційних скандалів. А колишнього керівника «Мелітопольської черешні» Антона Лукоянова місцеві активісти називають агентом ФСБ та колаборантом.
Більше 2 мільйонів державних гривень кредитної допомоги у 2021-му отримало фермерське господарство «Кривохатько В.В». Підприємство має у своєму розпорядженні 10 тисяч гектарів землі. Фірма належить Людмилі Кривохатько, дружині екс-нардепа Вадима Кривохатька. Останній, до речі, був фігурантом кількох антикорупційних розслідувань, пов’язаних із земельними махінаціями. Сама Людмила Кривохатько, окрім підприємницької діяльності, займалась і політикою: була депутаткою Вільнянської райради.
ПОП «АФ Злагода» отримало у своє розпорядження майже 1,5 мільйона гривень кредитної допомоги. Підприємство із земельним банком у 3 тисячі гектарів належить колишній депутатці облради від фракції «Наш край» Катерині Луценко. Нагадаємо, під крилом «Нашого краю» зібрались колишні вихідці з Партії регіонів. В Запорізькій області «Нашим краєм» керував Володимир Кальцев, довірена особа Януковича. Окрім депутатства, Катерина Луценко обіймала посаду голови Запорізької обласної організації роботодавців АПК та була членом Ради підприємців при КабМіні. А у 2012 році пані Луценко значилась довіреною особою кандидата в нардепи Володимира Бандурова. За часів правління «регіоналів» він був бізнес-партнером Андрія Клюєва та сина Миколи Азарова, незмінних соратників «легітимного».
ТОВ «Агрофірма Вишнювате» також отримало близько 1,5 мільйона гривень допомоги. Це підприємство має у розпорядженні 3600 гектарів родючої запорізької землі, а з 2017 року входить до складу великого аграрного холдингу BKW Group. У складі цього холдингу офіційно знаходиться 16 сільських господарств, а загальний розмір земельного банку складає 37 тисяч гектарів по всій Україні. Володіють цим всім бізнес-партнери Вадим Коверник та Віталій Боговін. Донедавна останній міг бути відомий запоріжцям виключно як місцевий агромагнат. Втім, у 2019 році пан Боговін пішов у політику: спочатку балотувався в нардепи від «Слуги народу, а з червня по грудень 2020 року навіть був призначений головою Запорізької облдержадміністрації.
ТОВ «Гермес» та ПП «Ушба» разом отримали 2,2 мільйони гривень. Загальний земельний банк підприємств – 4 тисячі гектарів. Власником обох цих аграрних товариств українські держреєстри називають Олександра Машинського, нинішнього депутата обласної ради від фракції «Слуга народу».
ПП «Агрофірма Росія» у 2021 році отримало майже 1,2 мільйони кредитної допомоги. Підприємство має у розпорядженні трохи більше 2 тисяч гектарів землі. Нині перейменоване у ПП «Агрофірма Синергія Органік», але бенефіціари залишились ті самі — ймовірно батько й син Володимир і Антон Грині. Директором агропідприємства є Антон Гринь. Його дружина Вікторія Гринь працює викладачем на кафедрі обліку та оподаткування економічного факультету ЗНУ, а паралельно має у власності кілька фірм. Дві з них зареєстровані у селі Мар`ївка Запорізького району. Підприємства займаються виробництвом електроенергії та олії і тваринних жирів. Крім того, пані Гринь володіє часткою у 16% спортивно-оздоровчого комплексу «Рів’єра». У 2020 році усі троє членів підприємницької родини балотувались у депутати Біленьківської сільради від політичної партії «Порядок». Якщо проаналізувати склад партії та зміст її офіційної сторінки у Фейсбуці, можна помітити, що сліди цієї партії ведуть до групи «Метінвест» олігарха Ріната Ахметова, одного із колишніх соратників Віктора Януковича.
ТОВ «Мала Токмачка» та ПП «СП Гуляйпільське» разом отримали майже 2 мільйони гривень допомоги. Земельний банк тільки одного «СП Гуляйпільське» складає майже 3 тисячі гектарів. Власником обох фірм є Сергій Курман — у минулому помічник народного депутата Олександра Дудки. Останній був членом партії СДПУ(о) путінського кума Віктора Медведчука, а потім -депутатом Верховної Ради від Партії регіонів.
От і виходить, що виділення коштів із державної скарбнички, яке подається суспільству під соусом державної допомоги для розвитку бізнесу, прямує у кишені далеко не нужденних фермерів. Принаймні у Запорізькій області одержувачами компенсацій незмінно ставали аграрні підприємства, власники яких були або є депутатами різних рівнів, мерами міст, а то й губернаторами області. Малим фермерам, на превеликий жаль, залишається розраховувати лише на свої фінансові сили та вдачу. Більше того, складне бюрократичне узгодження питання про виділення бюджетних коштів часом стає способом нечесного заробітку. Наприклад, у 2019 році в Україні вибухнув скандал із затриманням голови обласної асоціації фермерів і землевласників Миколаївської області. Тоді СБУ встановило, що він вимагав у місцевого фермера 40 тисяч гривень за погодження питання про виділення бюджетної допомоги. А для отримання безвідсоткового державного кредиту, фермери, за даними СБУ, повинні були виплатити йому «відкат» у розмірі 10% від суми фінансової допомоги.
автор — Вікторія Бутко
