Солдатам «другої армії світу» не звикати відступати. Вище командування називає це «передислокацією» підсолоджуючи пілюлю, яку посередній солдат із радістю ковтає. Адже задача російського солдата виконувати наказ, а не думати над його змістом. Тож російські солдати давно звикли до тактичних, стратегічних та будь-яких інших відступів.
Наразі відступ, або, «передислокація», як прийнято казати в російській армії продиктований ганебною поразкою, яка спіткає армію рф на всіх фронтах. Скільки завгодно росіяни можуть переконувати власний народ в тому, що ситуація аналізована, контрольована та відповідає планам та намірам. Однак це далеко не так. На справді росіяни змушені відступати під шаленим натиском захисників України та власною безпорадністю перед істинною мужністю та майстерністю тих, хто захищає свою Землю та свою Свободу.
Інтернет-меми про «Жести доброї волі» — ось чого досягли окупанти, намагаючись виправдати власні поразки, більш схожі на втечі у Київській області, Сумській, Чернігівській, на Зміїнному острові, в Херсоні. Величезна пропагандистська машина рф спочатку чітко рухала маховиками створюючи звичну для російського обивателя картинку з «мужніми визволителями», що переймаються мирним населення і побоюючись ризикувати життям простих українців, змушені залишати свої позиції.
Та для усього цивілізованого світу ясно, що росіяни ганебно тікають, бо не мають особливого вибору: полон, чи втеча, чи смерть. А там ще невідомо що на них в росії чекає.
100 тисяч загиблих окупантів не встигли врятуватися бігством і в кращому випадку попрмували додому в чорному пакеті, в гіршому – назавжди лишились в наших чорноземах. Та якими б зомбованими не були росіяни, як би не вірили в свою міфічну міць та силу, охочих померти на чужій землі залишається дедалі менше.
Путінський режим покладав надії на «путінську куховарку», який зганяв до лав свого ЧВК зеків, не шкодуючи часу на вояж найзабутішими богом та людьми колоніями рф. 25 тисяч запеклих злочинців, убивць, грабіжників і ґвалтівників не виправдали сподівань ані власного господаря, ані бункерного діда. Майже третина мобілізованих зеків вже зазнала смертного вироку на полях України. Їх не шкода ані Кремлю, ані будь-кому іншому. Така собі біологічна чистка від сміття. Та навіть це сміття не безкінечне й аж занадто переоцінене.
В Кремлі намагаються керувати панікою все ще спираючись на маховик пропаганди. Підігрівають страхи власних громадян щодо можливості будь-якої миті в будь-якому місці прокинутися від вибухів українських ракет і бомб. Таким чином намагаються відвернути увагу від невеселих перспектив росіян на фронті та тактичних прорахунків і постійних відступів. Тим паче, що в «жести доброї волі» росіяни вже вірять слабо.
Продовжуючи розмахувати ядерною шашкою, Кремль намагається виторгувати «замороження» конфлікту, щоб мати змогу привести до тями залишки армії та набрати нового гарматного м’яса. Сподіватись на покращення забезпечення чи озброєння не доводиться. Армія рф звикла брати кількістю, а не якістю. Не останню роль грає самовпевненість, яку роками вбивали в голови населення – вони найсильніші і можуть голіруч усіх пошматувати. Та якось воно не в’яжеться з дійсністю.
Україна одразу отримала шалену підтримку у світі, й продовжує отримувати зброю й допомогу. Щоденно підтримка виходить на новий рівень. Оснащення й тренованість українських воїнів стають дедалі кращі. В росії продовжують думати, що тепловізори, то про обігрів.
Приреченість росіїу цій війні очевидна, та хвороблива самовпевненість не дає їй зупинитися та визнати поразку. Адже це означає прямий шлях до Гааги для всієї верхівки російської влади. Саме тому, добре розуміючи гаагський сценарій, в Кремлі надають перевагу поступовому відступу, який супроводжується значними втратами. Вже звільнено більше 50% територій, які були окуповані росіянами після 24 лютого. Українські захисники міцно тримають зброю та сповнені рішучості вичистити російську наволочь зі своєї землі.
Іноземні експерти з різних країн висловлюють думку, що четвертий контрнаступ українських військ не змусить себе чекати попри війну. Командування армії рф та путін сподіваються, що зимою українці воювати не стануть. Та ми у своєму кліматі, що є значною перевагою.
Цей контрнаступ буде спрямований на звільнення більшої частини півдня України та відкидання російських військ на вузьку ділянку землі, яка з’єднує материкову Україну з Кримським півостровом. Експерти говорять, що існують всі ознаки таких намірів Збройних Сил України. Також є ознаки того, що російські війська готуються до подальшого відступу вглиб окупованих територій.
Варто зазначити, що багато з цих ознак видно непідготовленим оком. Так, в Запорізькій області в районі Березівки, яка знаходиться в стороні від нинішньої лінії фронту, тривають оборонні роботи. Горезвісна «лінія суровикіна» також розташована за нинішньою лінією фронту. Окупанти потроху тікають з окупованих міст та містечок, наприклад, нещодавно із селища Михайлівка втекли російські підрозділи, які базувалися у місцевому відділку міліції та одному з навчальних закладів. Для цього росіянами була влаштована провокація з імітацією боїв.
У Пологах та Інженерному росіяни залишають будинки, де вони буи розквартировані, і вивозять з них вкрадене майно. Останніми днями частішають повідомлення про те, що росіяни формують списки населення на окупованих територіях з метою примусової евакуації. В Мелітополі з цією метою розсилають смс з вимогою з’явитися для добровільної реєстрації. Ще три тижнітому мер Мелітополя Іван Федоров повідомив, що Міноборони РФ перевело до Маріуполя польовий госпіталь з Полог.
З’являються навіть повідомлення про те, що окопи риють на пляжах Криму!
Це чітко вказує на наміри російських військових відійти в більш безпечне для них місце. А перелік ознак відступу «другої армії світу» постійно зростає.
Втішає й новина, яку днями опублікували Sky News з посиланням на президента Франції Емануеля Макрона, про те, що вже є домовленість про відведення важкого озброєння росіянами з території Запорізької АЕС.
Дивлячись на все це,стає зрозумілим, чому путін останнім часом ретельно уникає спілкування з пресою та навіть федеральним зібранням. Кремлівські чиновники просто бояться несанкціонованих питань стосовно спецоперації, яка «успішно» триває вже понад 300 днів, та забрала життя понад 100 тисяч російських солдат. Через це Кремль скасував й новорічну зустріч. Нема чого святкувати росії, бо країна в тотальному «відступі на всіх фронтах».
Що насьогодні мають росіяни? Це санкції, ізоляція, зневага та ненависть переважної більшості світової спільноти, економічна розруха та соціальні катастрофи в середині країни. Країна, що так пишається нафтою та газом, не газифікована й на третину та намагається довести,що до вбиральні треба ходити на вулицю в «ісконно руской позе».
Тож наступ Збройних Сил України є таким же неминучим, як і «відступ» терористів-окупантів, які врешті-решт отримають справедливе покарання від тих, кого донедавна росіяни називали жителями «країни 404». Слава Україні!
