У Запоріжжі попрощались із загиблим військовослужбовцем 59-ї окремої мотопіхотної бригади Дмитром Романовим. Чоловік долучився до лав Сил оборони у 2020 році, а від початку повномасштабної війни служив артилеристом на різних напрямках.
Як повідомляє «Суспільне», 28 травня Дмитро Романов дістав поранень під час виконання бойового завдання, а 30 травня — помер в лікарні.
Спогадами про полеглого військового поділилися його друзі та знайомі.
«Був життєрадісним та цілеспрямованим», — таким згадують загиблого Дмитра Романова його односельці. Чоловік народився та виріс у тимчасово окупованому селі Осипенко Запорізької області, розповів Юрій, друг полеглого:
«Ми у футбол разом грали, у мене навіть фотографія з ним є, ми колись кубок виграли на районному рівні. Ми разом потрапили на війну. Він трохи раніше пішов, а я в 2021-му році».
Під час повномасштабної війни Юрій зустрічався з Дмитром на найгарячіших напрямках. Зокрема, у районах населених пунктів Піски на Луганщині та Авдіївки, Водяного й Опитного на Донеччині:
«Я — в морській піхоті, а він в артилерії служив. Багато раз мене прикривав. Він працював на Д-20, Д-30 гаубицях, нині працював на «Гіацинті«, — згадує Юрій.
Тетяна Новосел, директорка школи, в якій навчався загиблий військовий, розповіла, що чоловік мав освіту юриста, втім, вирішив боронити країну на передовій та в 2020-му долучився до лав Збройних сил України:
«Кожного разу зустрічаючись у Запоріжжі, на ротації, він запевняв, що все буде добре, що перемога буде. Він вселяв надію, віру, якої нам, можливо, не вистачало, і ми хотіли з ним зустрітися обов’язково», — ділиться Тетяна.
Останні декілька місяців Дмитро Романов боронив країну на Донецькому напрямку в складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. У квітні чоловік узяв відпустку, аби відсвяткувати весілля зі своєю нареченою, розповіла директорка школи:
«Він 19-го квітня одружився — це просто жах. Він повинен був прийти в кінці травня чи на початку червня, тому що дружина завагітніла, і вони мали піти разом до лікаря».
28-го травня під час виконання бойового завдання Дмитро зазнав поранень несумісних із життям. Попри усі спроби лікарів, врятувати чоловіка не вдалось. Уранці 30 травня його серце зупинилось. Поховали військового на Осипенківському кладовищі Запоріжжя.
.
.
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
