У Запоріжжі сьогодні, 10 травня, десятки людей долучилися до забігу на підтримку військовополонених захисників Азовсталі. Акція, що пройшла під Прапором Надії, об’єднала молодь, рідних полонених і небайдужих запоріжців, які прагнуть нагадати суспільству про тих, хто перебуває у російському полоні.
Валентина, мати полоненого сина, розповіла про біль очікування та важливість таких заходів.
«Дуже важко, особливо коли бачиш списки обміну. Не всі нас розуміють, адже для когось війна знаходиться далеко. Ми влаштовуємо пробіги, автопробіги, щоб люди пам’ятали про наших дітей Мій син в полоні три роки, зараз він за тисячі кілометрів. Все це дуже важко», — говорить Валентина.
Геннадій Харченко, нещодавно обміняний військовий, поділився спогадами про теракт в Оленівці, де він дивом вижив. У полоні він провів 2,5 роки. За його словами, адміністрація та спецназ демонстрували байдужість, не надаючи полоненим ні медичної допомоги, ані навіть води.
«Хлопці вмирали у нас на руках. Була холодна ніч, велика втрата крові, а засобів для порятунку не було», — розповів Геннадій Харченко — військовий на позивний «Терегеря».
Організаторка акції Стела Орел зазначила, що сьогодні вперше пробіг відбувся під Прапором Надії — державним символом, який уособлює боротьбу за полонених і безвісти зниклих.
«Чорний колір символізує страждання і смерть у полоні, білий — надію на визволення. Цей символ ініціював ветеран морської піхоти Сергій Волинський у 2024 році, і він буде на кожній нашій акції», — пояснила вона.
Доєдналась до акції запорізька журналістка Ольга Звонарьова, яка бігла за полоненого чоловіка вчительки своєї дитини, який знаходиться у полоні з початку повномасштабного вторгнення.
Забіг став не лише акцією пам’яті, а й закликом до дій, щоб повернути українських захисників додому. Організатори планують продовжувати подібні ініціативи, щоб голос полонених був нарешті почутий.
Читайте також: Пам’ятник Сталіну встановили окупанти в Мелітополі
Більше новин у Телеграм: https://t.me/forpost_zp
