У Запорізькому національному університеті вшанували пам’ять вченого-мовознавця, педагога, письменника, громадського діяча, популяризатора української історії та культури Віктора Чабаненка.
Днями колеги-педагоги, представники товариства “Просвіта”, а також мистецьких кіл поділились своїми спогадами про видатного земляка. Розповіли про його здобутки як вченого, творчий доробок, феномен особистості.
Нагадаємо, Віктор Чабаненко народився у селі Єлизаветівці Василівського району у 1937 році. 1959 року закінчив Запорізький державний педагогічний інститут (філологічний факультет), після чого деякий час працював учителем, служив у армії. З 1962 по 1965 рік Віктор Антонович працював аспірантом кафедри української мови ЗДПІ, з 1984 року — доктор філологічних наук, із 1987 року — професор. У 1985–1996 роках Віктор Чабаненко був деканом філологічного факультету.
Опублікував понад 500 наукових праць (монографій, словників, статей тощо). Лауреат премій імені Петра Чубинського та Я. Новицького. Упорядкував і видав кілька збірок фольклору Нижньої Наддніпрянщини, зокрема видання «Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини». Автор поетичних збірок «Собор душі моєї» (1998), «В гостях у юності твоєї» (1999) та «У вічному двобої» (2000). Член Національної спілки письменників України (з 1999).
Віктор Антонович Чабаненко лауреат премій ім. П. Чубинського (1996), Я. Новицького (1999) та Д. Яворницького (2000). Товариством «Просвіта» ім. Т. Шевченка нагороджений медаллю «Будівничий України» (2000).
Заслужений діяч науки України (2002).
