Уряд вніс до Верховної Ради України новий законопроєкт про проходження військової служби, зміну правил мобілізації та військового обліку. Напередодні остаточного голосування народні депутати до глибокої ночі розглядали у залі понад 4 тисячі відхилених оборонним комітетом поправок.
Урешті-решт, Верховна Рада таки ухвалила в цілому проєкт про посилення мобілізації. Проте одне з найболючіших питань — відсутність термінів демобілізації — так і залишається невирішеним.
Про це повідомляє «Українська правда».
Мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років. Президент підписав закон про зменшення призовного віку з 27 до 25 років на початку квітня.
Електронні повістки громадянам не надсилатимуть. Їх будуть вручати лише у паперовому вигляді.
Отримавши повістку, особа має з’явитися в конкретний ТЦК у визначений строк. Невідкладні обставини, хвороба чи смерть близького родича вважаються поважною причиною для неявки. У випадку відсутності, особа має впродовж трьох днів пояснити ТЦК причини своєї відсутності.
Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста, де накопичуються дані про нього, реєструється добровільно. Протягом двох місяців після опублікування закону Міністерство оборони забезпечить створення та функціонування електронного кабінету.
Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані постійно носити при собі військово-обліковий документ і пред’явити його на вимогу представника ТЦК або поліцейського. Перевірку документів можна буде здійснити через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Представник ТЦК або поліцейський зобов’язані фіксувати процес перевірки на камеру або телефон.
Чоловікам також доведеться показати військово-обліковий документ прикордонникам на пунктах пропуску через державний кордон або у прикордонній смузі.
Після публікації закону в усіх військовозобов’язаних буде 60 днів, щоб оновити свою адресу проживання, контактну інформацію та інші військово-облікові дані. Це можна зробити в ТЦК, ЦНАП або через електронний кабінет.
Якщо громадяни зараз перебувають поза межами України, вони можуть надіслати інформацію до ТЦК через електронну пошту, зателефонувати або зареєструвати електронний кабінет та оновити дані в ньому. Варто підкреслити, що повістки через е-кабінет їм не надсилатимуть.
Громадяни, які постійно проживають за кордоном, повинні стати на військовий облік в Україні. Процедура цього визначатиметься Кабінетом міністрів.
Для отримання консульських послуг в закордонних дипломатичних установах України військовозобов’язані віком від 18 до 60 років зможуть, лише якщо оновлять свої військово-облікові дані.
Оформити паспорт і закордонний паспорт військовозобов’язані зможуть лише за умови наявності військово-облікових документів.
Чоловіки віком від 25 до 55 років, які отримали інвалідність ІІ та ІІІ групи після повномасштабного вторгнення (за винятком військових), зобов’язані пройти медико-соціальну експертизу (МСЕК), щоб підтвердити її висновки.
Засуджених до умовного терміну можуть призвати на військову службу, за винятком тих, хто вчинив злочини проти національної безпеки України. Такі особи проходитимуть службу у спеціалізованих підрозділах військових частин.
Обов’язкової мобілізації жінок не буде. Вони мають стати на військовий облік лише у разі здобуття медичної або фармацевтичної освіти та придатності до служби за станом здоров’я і віком. Жінки, чия професія пов’язана з військовою обліковою спеціальністю, можуть стати на військовий облік за бажанням.
Зауважимо, що під час воєнного стану жінки, які перебувають на військовому обліку, призиватимуться на військову службу добровільно.
У мирний час жінки можуть вступити на військову службу або службу у військовому резерві лише добровільно – за контрактом.
Базова військова служба і загальновійськова підготовка у мирний та воєнний час.
Замість строкової введена базова військова служба, яку проходять громадяни від 18 до 25 років. Вони мають можливість вибрати період проходження служби до досягнення 24 років.
Базова військова служба у воєнний період триватиме до 3 місяців, з яких не менше 1 місяця припадатиме на базову загальновійськову підготовку, а до 2 місяців – на фахову. У мирний час вона буде тривати до 5 місяців, з яких 3 місяці припадатимуть на загальновійськову підготовку і 2 місяці – на фахову.
Громадян на проходження базової військової служби направлятимуть районні держадміністрації у співпраці з ТЦК та органами місцевого самоврядування.
Відстрочка від такого направлення надається призовникам, які навчаються або тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров’я, і діє до досягнення ними 24 років.
Призовники зобов’язані щороку до 1 жовтня подавати до ТЦК документи, що підтверджують їх право на відтермінування служби.
Крім цього, відстрочку надають призовникам, яких підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення або чи щодо яких суд розглядає кримінальну справу, – до прийняття відповідного рішення.
З 1 вересня 2025 року в закладах фахової передвищої та вищої освіти, військових вишах та військових навчальних підрозділах вишів впроваджується базова загальновійськова підготовка. Чоловіки зобовʼязані її проходити, а жінки – за добровільною згодою.
Студентам вишів можуть не проходити базову загальновійськову підготовку, якщо вони за станом здоров’я визнані непридатними, або вже служили в Україні чи інших державах (до набуття українського громадянства).
Чоловіки до 60 років, які не пройшли базову загальновійськову підготовку або військову службу, не зможуть вступити на державну службу або розпочати роботу в органах місцевого самоврядування, прокуратурі і поліції. Виняток становлять особи, які визнані непридатними до служби за станом здоров’я.
Хто не підлягає призову на військову службу:
Громадяни, непридатні до військової служби за станом здоров’я (що підтверджено висновком ВЛК) або віком.
Люди, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців. Після завершення цього терміну вони зобов’язані пройти ВЛК.
Заброньовані працівники (докладніше про це — далі в тексті).
Багатодітні батьки, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей, за винятком тих, хто перебуває в розлученні і вже більше трьох місяців не сплачує аліменти.
Жінки та чоловіки, які самостійно виховують щонайменше одну дитину віком до 18 років.
Батьки, опікуни, піклувальники, батьки-вихователі, прийомні батьки, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю або тяжко хвору дитину.
Батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи.
Усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, які утримують неповнолітню дитину.
Громадяни, які заїняті постійним доглядом за хворими дружиною (чоловіком), дитиною, батьками.
Опікуни особи, яку суд визнав недієздатною.
Люди, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи, а також інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Громадяни, які утримують одного зі своїх батьків або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи.
Люди, які виховують неповнолітню дитину та мають чоловіка (дружину), що проходить військову службу.
Громадяни, близькі родичі яких загинули або зникли безвісти під час проведення АТО, ООС, повномасштабної війни.
Члени сім’ї Героїв України, які загинули під час Революції Гідності.
До цих категорій також належать:
- Державні службовці: Міністри, їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління, дипломати, народні депутати, судді, а також працівники органів військового управління та інші.
- Студенти та науковці: Здобувачі освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та отримують вищу освіту, докторанти, інтерни, а також науковці та науково-педагогічні працівники.
- Професіонали та робітники: Працівники підприємств, установ і організацій, які виконують мобілізаційні завдання, а також ті, чиє заняття є критично важливим для забезпечення потреб Сил оборони чи функціонування економіки.
Комітети парламенту обговорюють нові правила для військових, в тому числі й процедуру демобілізації. Втім далі обговорення так і не пішло.
Тепер планується розробка окремого закону про демобілізацію, а також законів щодо ротації військових під час воєнного стану та їхньої медико-соціальної реабілітації. Терміни виконання цих завдань поки не визначені.
У законі про мобілізацію перераховані обставини, які дають право на звільнення з військової служби, такі як сімейні обставини та інші серйозні причини. Наприклад, вагітність жінки або необхідність догляду за інвалідами. Військовослужбовці, які повернулися з полону, також можуть отримати право на звільнення в запас або додаткову оплачувану відпустку.
Поряд з цим у законі передбачені механізми мотивації військовослужбовців під час воєнного стану, зокрема виплати за знищену або захоплену ворожу техніку. Також не нараховуються штрафні санкції для військовослужбовців і їхніх дружин за користування кредитами.
Важливою частиною новацій є компенсація для військовослужбовців за першим контрактом, яка включає часткове покриття внесків за іпотеку та можливість отримання сертифіката на купівлю автомобіля. Крім того, розмір відпустки і додаткові пільги залишаються без змін.
Як будуть карати ухилянтів?
Затверджений закон передбачає положення щодо покарання осіб, які ухиляються від мобілізації. Одним з обмежень буде втрата права на користування власним транспортним засобом.
Але як це буде застосовуватися на практиці?
У випадку відмови від зʼявлення в ТЦК за повісткою, або уточнення військово-облікових даних, керівництво центру звертатиметься до поліції з проханням про затримку та доставку особи до ТЦК.
У випадку, якщо поліція не може знайти порушника, керівництво ТЦК відправляє йому поштову вимогу про виконання обовʼязків. Навіть якщо людина не отримала цей документ особисто, вважається, що вимога була вручена. Людина має 10 днів на виконання цієї вимоги.
Якщо порушник не виконує вимогу, ТЦК звертається до суду з проханням тимчасово обмежити його право керувати власним транспортним засобом під час мобілізації, до виконання або відкликання вимоги.
Постанова суду передається до державної виконавчої служби. Однак суд може відмовити в обмеженні, якщо це призведе до втрати основного джерела доходу, наприклад, якщо людина працює водієм. Крім того, обмеження не застосовується до осіб з інвалідністю або осіб, які утримують інваліда та використовують транспортний засіб у звʼязку з цим.
Важливо також зазначити, що парламент вже розглядає законопроєкт, який передбачає встановлення конкретних штрафів за порушення законодавства про військовий облік і мобілізацію, тому можливе розширення переліку обмежень у майбутньому.
Закон про мобілізацію набуде чинності через місяць після його опублікування в парламентському виданні «Голос України».
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
