Іржаві сліди на стелі, облуплена штукатурка на стінах, а замість меблів — старезні розкладушки з брудними матрацами. Такий вигляд сьогодні, на другому році страшної війни, має одне з укриттів у самісінькому центрі міста. Жахливі світлини занедбаного бомбосховища нещодавно оприлюднила на своєму сайті Запорізька обласна прокуратура. Комунальне підприємство, на балансі якого знаходиться укриття, у судовому порядку зобов’язали привести приміщення до ладу.
Чиновники, звісно, будуть говорити про брак коштів у місцевому бюджеті. От тільки є один нюанс. На поточний ремонт та меблі лише для одного бомбосховища у підвалі мерії міська влада вже витратила майже три мільйони бюджетних гривень. І це мова йде лише про витрати, які посадовці міськвиконкому здійснювали виключно через тендерні закупівлі у системі Prozorro. Форпост з’ясовував, що ж саме запорізькі чиновники придбали для свого бомбосховища за шестизначну суму.
Халатність на межі злочину
У перший же день війни, 24 лютого 2022 року, місцеві чиновники оприлюднили на своєму сайті документ з повним переліком адрес, за якими містяни можуть знайти укриття цивільного захисту. Згідно з документом, по всій території міста налічується близько 2000 стаціонарних сховищ. От тільки це — лише теоретично. Відвертим шоком стало нещодавнє викриття силовиками халатності місцевих чиновників: Запорізька обласна прокуратура опублікувала фотодокази того, що посадовці навіть через рік війни не можуть або не хочуть відремонтувати місцеві бомбосховища. Одна із захисних споруд у Вознесенівському районі міста теоретично має захищати від бойових атак ворога близько 100 людей. Втім, перебувати там навіть недовгий час практично неможливо. «Як до, так і після введення в Україні воєнного стану, балансоутримувач, одне із комунальних підприємств міста, нехтуючи безпекою громадян, не забезпечив приведення споруди у готовий до використання стан», — повідомляють силовики. І підтверджують свою заяву яскравими фото. На світлинах чітко видно іржаві труби, обвалену штукатурку на стінах і стелях та перекошені двері. Про стан вентиляції у такому приміщенні можна лише здогадуватись. А на додаток до всього укриття мебльоване старезними і брудними розкладушками.
І, нажаль, це не єдиний приклад нелюдської економії місцевої влади. Тільки з початку 2023 року прокуратура офіційно зробили 11 позовів до місцевих чиновників з вимогою привести до ладу укриття та сховища. Щоправда, у більшості випадків — поки безрезультатно. У той же час у соцмережах можна знайти безліч дописів запоріжців про те, що вони з самого початку війни вимушені своїми силами облаштовувати підвали під’їздів під тимчасові укриття. За свій кошт люди роблять там санвузли, освітлення, приносять меблі та необхідний запас води і їжі. Мовляв, місцевого бюджету на все не вистачає. Разом з тим, чиновники без проблем знайшли у бюджетному гаманці гроші для поточного ремонту підвального бомбосховища в мерії. Журналісти Форпосту підрахували: тільки через систему Prozorro місцеві чиновники витратили майже 2,7 мільйона гривень на ремонт приміщення і ще майже 230 тисяч гривень на меблі.
Не всі бомбосховища однакові
Ремонт мерського бомбосховища тривав у кілька етапів. Передусім у вересні минулого року чиновники оголосили конкурс на підготовку проектно-кошторисної документації. На це із місцевого бюджету виділили 150 тисяч гривень, які отримало ПП «Кіровоградбудпроект» із міста Кропивницький. Керівництвом і власниками фірми є ймовірно подружжя Петро та Ніна Ларжевські. Відомо, що у 2015 році пан Ларжевський безуспішно балотувався у депутати Кіровоградської обласної ради, а зараз є власником кількох приватних підприємств. До речі, його фірми вже багато років тісно співпрацюють з кропивницьким управлінням капітального будівництва і були фігурантами кількох скандалів по нецільовому використанню бюджетних коштів.
Не менш цікавим виявився і виконавець безпосередньо ремонту бомбосховища. У жовтні минулого року посадовці оголосили конкурс і підписали договір на 1,3 мільйона гривень. Але для ремонту підвалу цього вочевидь не вистачило. У квітні 2023 року у Prozorro з’явилась свіжа тендерна пропозиція від міськвиконкому на продовження ремонту бомбосховища. Сума нового договору — 1,2 мільйони гривень. Обидва ці тендери, сумарно на 2,5 мільйони бюджетних гривень, виграло таке собі ТОВ «Монтажні системи». Збіг чи ні, але знову таки — із міста Кропивницький. В аукціоні фірму обрали переможцем навіть попри те, що вона зробила пропозицію на 250 тисяч гривень більше, ніж конкурент. Із відкритих джерел про ТОВ «Монтажні системи» відомо не багато: фірму засновано у 2016 році і зараз власницею бізнесу значиться мешканка Кропивницького Наталія Мазуренко. Хоча згідно державних реєстрів, ще до березня цього року засновником фірми називався Олександр Мазуренко, повний тезка якого також є засновником київської ГО «Центр розвитку електронного судочинства». До речі, фірму «Монтажні системи» у кропивницьких ЗМІ називають «улюбленцем» управління капітального будівництва ОВА через напрочуд велике везіння вигравати більшість тендерів, оголошених тамтешніми чиновниками. Очевидно, цю традицію будівельники хочуть продовжити і в Запоріжжі.
Ну і, звісно, що після недешевого ремонту мерського бомбосховища, місцеві чиновники вирішили оздоблювати його не брудними розкладушками, а зручними меблями. Для цього запорізький міськвиконком провів три тендерні закупівлі на загальну суму майже 230 тисяч гривень. Цих грошей вистачило на 3 столи, 35 стільців, трибуну і полицю. Наприклад, згідно підписаної угоди, вартість одного столу сягає 32 тисячі бюджетних гривень, або 800 євро. А тепер для розуміння масштабів цинічності: один стіл для чиновника у бомбосховищі вартує майже п’ять мінімальних зарплат, або більш, ніж річну мінімальну пенсію українців. А на купівлю 35 стільців місцева влада витратила майже 100 тисяч гривень. Проаналізувавши історію закупівель у системі Prozorro, Форпост з’ясував: стільці для запорізьких школярів у бомбосховища купують щонайменше утричі дешевше.
Співпраця за рекомендацією
Така велика кількість кропивницьких підприємців лише на одному об»єкті у Запоріжжі привернула увагу журналістів Форпосту. І ми з»ясували, що ТОВ «Монтажні системи» має неабияке везіння у виграванні тендерів не тільки у Кропивницькому, а тепер і у нашому місті. За даними системи Prozorro, вперше підприємці з’явились у Запоріжжі ще у 2021 році. Тоді фірма підписала угоду на майже 2 мільйони гривень із Національним заповідником Хортиця. На ці гроші підприємці із Кропивницького виготовили заповіднику 59 туристичних табличок. А наприкінці минулого року фірма підписала папери з міським департаментом інфраструктури та благоустрою на суму більше 3 мільйонів гривень. Метою угоди було видалення аварійних дерев у Шевченківському, Олександрівському та Комунарському районах Запоріжжя. Потім домовленості переглянули і остаточна сума угоди зменшилась: до виплати погодили майже 2 мільйони гривень. Тим не менше, дивним залишається факт, що цю угоду отримала фірма, яка знаходиться в іншій області, за 300 кілометрів від Запоріжжя, а не КП «Зеленбуд», яке і має виконувати подібну роботу.
У цьому контексті нам згадалась дивовижна прихильність до кропивницьких підприємців і особисто з боку в.о. мера Запоріжжя Анатолія Куртєва. Нагадаємо, у перший місяць війни через свій Телеграм-канал чиновник закликав запоріжців збирати кошти на підтримку воїнам Запорізької ТРО. Перераховувати гроші запропонував на банківський рахунок БФ «Українські соціальні програми».
Цей благодійний фонд теж родом із Кропивницького. Його засновником, згідно держреєстрів, є Віталій Журавльов. Імовірно, це депутат Олександрійської міськради, що у Кіровоградській області. Відомо, що він є членом партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко і неодноразово балотувався до Верховної та Кіровоградської обласної рад. Тоді, коментуючи свій вибір благодійного фонду, пан Куртєв не приховував: організацію пролобіювали неназвані колеги. «Нам потрібно було дуже оперативно знайти фонд, який би мав кристально чисту репутацію… Дякуючи підтримці наших колег з іншого міста, ми його знайшли. Він перевірений, його нам рекомендували…» — написав чиновник у Телеграм-каналі.
От і виходить, що навіть на другий рік війни місцеві чиновники ніяк не можуть перевиховатись: співпрацюють з організаціями «по рекомендації» і не відмовляють собі у дорогих речах за бюджетний кошт. Це в той час, коли тисячі запоріжців щодня починають свій день з пошуку можливості отримати їжу, ліки або одяг через гуманітарну допомогу.
Автор — Вікторія Бутко
