Олена Черткова за професією економіст. Втім коли почалось повномасштабне вторгнення улюблену справу довелось змінити. Спочатку запоріжанка виготовляла окопні свічки, а потім і сухі душі.
«Все це через попит військових народилось само собою. Я передивлялась відео як їх виготовляти в інтернеті, зв’язалась з такими ж волонтерами з заходу України. Потім сама почала випробувати та експериментувати, тут мені допомогли й наші хлопці. І коли вийшло мене просто переповнювали емоції», — пригадує майстриня.
Гель для душу вона використовує медичний, який навіть підходить за доглядом за лежачими хворими. Каже що він найбільше себе зарекомендував як надійний та не викликаючий сухості шкіри. Тканина для губки теж довго обиралась: це промислова устілка, але дуже якісна, не залишає подряпин та м’яка.
«Вдень я можу виготовити 200 ось таких пакетиків. Єдине що іноді втомлюються руки через мануальну працю, втім в мене є помічники: дві доньки та чоловік», — каже пані Олена.
Душ, зі слів Олени, можна використовувати в будь-яку пору року та не лише на позиціях, а і у госпіталях: все це перевірено практикою.
«Після закінчення війни я не буду робити душі, бо напевно, буде інша потреба. Наприклад, буду допомогати з реабілітацією. Головне, хочу бути потрібною і робити все що від мене залежить. Моя родина дуже постраждала від російської влади ще в ті часи. Зокрема, мій дід будував дорогу «життя в Токмаку», а зараз я намагаюсь власними руками робити внесок в нашу спільну перемогу», — розповіла Олена Черткова.
Славко Твердохліб, фото автора